фонтан

див. ВОДОГРАЙ; (слів) П. злива, п! ФІЛІППІКА; (вогню) див. ЯЗИКИ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Фонтан — Фонта́н іменник чоловічого роду місцевість Орфографічний словник української мови
  2. фонтан — Водограй Словник чужослів Павло Штепа
  3. фонтан — ФОНТА́Н, а, ч. 1. Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє; водограй. Словник української мови у 20 томах
  4. фонтан — присудк. сл. Дуже добре. Все фонтан! Так тримати! Словник сучасного українського сленгу
  5. фонтан — -а, ч. 1》 Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє. || чого, який. Про масу чого-небудь, що з силою піднімається вгору. Бити фонтаном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фонтан — би́ти ключе́м (джерело́м, фонта́ном і т. ін). 1. Виявлятися на всю силу, великою мірою. Дійсно був красень (опришок). Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем (Г. Хоткевич); Музична стихія .. Фразеологічний словник української мови
  7. фонтан — ФОНТА́Н (струмінь води, що б'є під тиском; споруда для викидання струменя води), ВОДОГРА́Й поет., ВОДОТРИ́СК рідше, ФОНТА́НА діал., заст. Біля занедбаного, без води, фонтана дітвора голубів годує (О. Гончар); Кругом сади. Словник синонімів української мови
  8. фонтан — ФОНТА́Н, а, ч. 1. Струмінь води, який б’є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє. Словник української мови в 11 томах
  9. фонтан — (італ. < лат. — джерело) Споруда із струмком води, що витікає під природним або штучним тиском. Краса струмів води, що підіймаються вгору або падають донизу звичайно збагачується пластичними формами, скульптурними композиціями... Архітектура і монументальне мистецтво