хвастощі
ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм. (супроводжуване базіканням). Василь Семенович хвастає було, що його батько в дворці був, як свій чоловік; а Петро Степанович.. то бувало хоч нічого й не скаже на ті хвастощі, — так же гляне скоса (Панас Мирний); Знав я друзів своїх, що не мали хвальби, а чи зради, Бо хвальба — то є тлінь, а від зради немає поради (А. Малишко); Він почервонів, перехопивши себе на хвастовстві, похапцем попрощався й пішов (Ю. Смолич); Секретар.. слухає рясні вихвалки, піддакує (О. Гончар); Він лишень до фанфаронади хват, а до роботи — ліпший кіл у плоті (І. Франко).
Значення в інших словниках
- хвастощі — (вихваляння себе) хвальба, чванство, чванькуватість, самохвальство, (з базіканням) фанфаронада. Словник синонімів Полюги
- хвастощі — хва́стощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- хвастощі — див. ХВАЛЬБА. Словник синонімів Караванського
- хвастощі — Вихваляння, похваляння, похвальба, хвальба, хвастання, хвальковитість, хвалькуватість Приповідки: Хвальби повні торби Словник синонімів Вусика
- хвастощі — ХВА́СТОЩІ, ів, мн. Надмірне вихваляння себе, своїх вчинків і т. ін. Хотілося вірити, що все це в нього напускне, легковажні дитячі хвастощі, проте підстав для таких оптимістичних висновків було замало (О. Словник української мови у 20 томах
- хвастощі — -ів, мн. Надмірне вихваляння себе, своїх вчинків і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвастощі — ХВА́СТОЩІ, ів, мн. Надмірне вихваляння себе, своїх вчинків і т. ін. Хотілося вірити, що все це в нього напускне, легковажні дитячі хвастощі, проте підстав для таких оптимістичних висновків було замало (Гур. Словник української мови в 11 томах
- хвастощі — Хвастощі, -щів ж. мн. Хвастовство. Мир. ХРВ. 121. Харьк. у., Борз. у. Словник української мови Грінченка