хвилина
МИТЬ (дуже короткий відрізок часу), ХВИЛИ́НА, ХВИ́ЛЯ розм., ХВИ́ЛЬКА розм., МОМЕ́НТ, МЕНТ розм., МЕТ діал. Великі дівочі очі мить дивились пильно на дві постаті перед собою (Ю. Смолич); Хвилина — і табун мов буря понесла (М. Рильський); Хай то була лише хвиля щастя, але ж вона була, і її ніхто вже не зітре з пам'яті! (М. Чабанівський); Іскров хвильку помовчав (О. Бойченко); Вона на момент розігнулась у струнку різьблену постать і знову нахилилась. Збирала гриби (О. Досвітній); Ще один мент — і свиня стягнула б дитину з лави (С. Васильченко); — Пора, — каже старший брат і встає. В один мет усі вони були на ході (Марко Вовчок).
ХВИЛИ́НА (міра часу — 60 секунд), ХВИ́ЛЯ заст. Ми таки стрілись на ниві і мовчки стояли хвилину (М. Коцюбинський); Прийшов пізно, аж завізно, прийшов рано, так не дано, прийшов по хвилі, вже й миски помили (прислів'я).
Значення в інших словниках
- хвилина — хвили́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хвилина — 60 секунд; (вільна) час; (відрізок часу) хвиля, часина, часинка, (ще коротший) хвилька, мить, мент, момент, секунда; хвилинка. Словник синонімів Караванського
- хвилина — див. мить Словник синонімів Вусика
- хвилина — ХВИЛИ́НА, и, ж. 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/60 години, або 60 секундам. На світанку дев'ятого січня о десятій годині тридцять хвилин почалася артилерійська канонада і тривала дві години (Григорій Тютюнник); // Відрізок часу... Словник української мови у 20 томах
- хвилина — На маєш, синку, потішся хвилинку. Дитині дають забавку, щоб вона хоч трошки дала відпочити батькам. Приповідки або українсько-народня філософія
- хвилина — -и, ж. 1》 Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/60 години, або 60 секундам. || Тривалість, що визначається цією одиницею виміру. 2》 Короткий відрізок часу; мить. || у знач. присл. хвилиною, розм. Зараз же, дуже швидко; миттю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвилина — Позасистемна одиниця часу; 1 хв. = 60 с. Універсальний словник-енциклопедія
- хвилина — ві́льна (за́йва) хвили́на. Не заповнений роботою відрізок часу, перев. короткий. Ще пізніше, коли випала вільна хвилина, Ганна бродила за березовим гайком та лугом навколо крутого озерця (В. Фразеологічний словник української мови
- хвилина — Хвили́на, -ни; -ли́ни, -ли́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хвилина — ХВИЛИ́НА, и, ж. 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює ¹/₆₀ години, або 60 секундам. На світанку дев’ятого січня о десятій годині тридцять хвилин почалася артилерійська канонада і тривала дві години (Тют. Словник української мови в 11 томах