1. Словник синонімів української мови

хворіти

НЕЗДУ́ЖАТИСЯ безос., кому (про відчуття нездоров'я, слабості), НЕЗДОРО́ВИТИСЯ. — Нездужається... Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Григорій Тютюнник); Хоч мені трохи й нездоровиться, але я працюю, висиджую свої години за столом (М. Коцюбинський). — Пор. хворі́ти.

ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал.; СТРАЖДА́ТИ на що, чим (довго; мати певну хворобу); ЛЕЖА́ТИ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм. (не вставати з постелі через хворобу); НЕДОМАГА́ТИ, КВО́ЛИТИСЯ розм., КВОЛІ́ТИ розм. (почувати себе слабим, недужим); ХИРІ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ (довго, виснажуючись, худнучи). Щось із печінкою в неї, здавна хворіє, сьогодні мала приступ (Є. Гуцало); Він тоді нездужав, але на зустріч з нами все-таки прийшов (А. Шиян); — Яке здоров'я?.. — одказував він стиха та зглуха. Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Марко Вовчок); (Гарасим:) Що ж ти, недугував на очі, чи що? (Кобзар:) Недугував (Панас Мирний); Пріська й каже: — Не так він недужав, щоб йому животіти (Г. Квітка-Основ'яненко); Пошесть пішла по всіх казармах. Люди не переставали слабіть і вмирати (І. Нечуй-Левицький); Яків усе хорів (Марко Вовчок); По морі ми плили без злих пригод, Лиш хворував погано весь народ (І. Франко); Янас занедужав. Він і раніше хорував, але ходив, а ось від того часу, як вночі заливала його кров, він вже не підводився з ліжка (Мирослав Ірчан); Більшість старих китів страждають атеросклерозом (з газети); У коваля жінка розбита паралічем лежить от уже більше року (А. Головко); — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний); Вона була вже не молода.. — очі вже недомагали (Н. Кобринська); З місяць у лікарні пролежав (дід) та й тепер кволиться (Б. Грінченко); — Солоха, правда, довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний); Здоров'я своє звела, хирію (Ганна Барвінок); Занедужала Хведорова жінка, чахла-чахла та і вмерла (О. Стороженко); Чевріє дитина (Словник Б. Грінченка). — Пор. незду́жатися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворіти — (бути хворим) недужати, слабувати, нездужати. Словник синонімів Полюги
  2. хворіти — хворі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. хворіти — Слабувати, хворувати, занепадати, нездужати, (на що) терпіти <�страждати> від чого Словник синонімів Караванського
  4. хворіти — Захворіти, боліти ("Болітимеш, хорітимеш, смерти бажатимеш"), гибіти, занедужувати, занемагати, заслабіти, заслабувати, застуджуватися, захворювати, злягти, кволитися, кволіти, кородитися (діал. Словник синонімів Вусика
  5. хворіти — [хвоур’ітие] -р'ійу, -р'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  6. хворіти — ХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. на що, чим і без дод. Бути хворим, мати якусь хворобу. – Чи живі, чи здорові, – пише, – діти мої любії і ти, жінко кохана?... Словник української мови у 20 томах
  7. хворіти — Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють. Люди часто самі винні у своїх хворобах. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. хворіти — -ію, -ієш, недок. 1》 на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. 2》 за кого – що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. хворіти — Хворі́ти, -рі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. хворіти — ХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. — Чи живі, чи здорові,— пише,— діти мої любії і ти, жінко кохана?... Словник української мови в 11 томах
  11. хворіти — Хворіти, -рію, -єш гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167. Словник української мови Грінченка