хворіти
Захворіти, боліти ("Болітимеш, хорітимеш, смерти бажатимеш"), гибіти, занедужувати, занемагати, заслабіти, заслабувати, застуджуватися, захворювати, злягти, кволитися, кволіти, кородитися (діал.) і кородитися, недобритися ("Щось мені недобриться"), недугувати, недужати, нездоліти, нездужати, підупадати, прихворювати, розболюватися, розклеюватися, рознедужуватися, рознемагатися, розхворюватися, розхоруватися, слабіти, слабнути, слабувати, хворувати, хиріти, хирляти, хоріти, хорувати
Фразеологічні синоніми: бути на Божій дорозі (в передсмертному стані); бути на лікарняному; бути на останній дорозі; бути прикутим до постелі; викашлювати хворобу; впадати в лежу; геть розклеїтися; дивитися в могилу; занепадати здоров'ям; занепадати на здоров'ї; ледве дихати; лежати в ліжку; лежати в лікарні; лежати в недузі; лежати пластом; лежати при смерті; лежати трупом; на ладан дихати; не по собі почуватися; обома ногами в могилі стояти; одною ногою в могилі стояти; підупадати на здоров'я; підупадати на силі; потрапляти в руки ескулапам; потрапляти в руки лікарям; потрапляти на операційний стіл; прясти на тонке (на тонку); скапувати свічкою; скручуватися в супоню; стояти на Божій дорозі; упадати в лежу
Приповідки: Ой жінко, нездужаю: якби ти мені зварила вареників... та не вари сорок, бо не з'їм, а звари тридцять дев'ять та великих, може, з'їм та одужаю. Полегшало нашій матері: з печі на лаву перебралася. На другий бік видужав. На другий бік поправився
(див. також синонімічний ряд до слова хворий)
Значення в інших словниках
- хворіти — (бути хворим) недужати, слабувати, нездужати. Словник синонімів Полюги
- хворіти — хворі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хворіти — Слабувати, хворувати, занепадати, нездужати, (на що) терпіти <�страждати> від чого Словник синонімів Караванського
- хворіти — [хвоур’ітие] -р'ійу, -р'ійеиш Орфоепічний словник української мови
- хворіти — ХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. на що, чим і без дод. Бути хворим, мати якусь хворобу. – Чи живі, чи здорові, – пише, – діти мої любії і ти, жінко кохана?... Словник української мови у 20 томах
- хворіти — Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють. Люди часто самі винні у своїх хворобах. Приповідки або українсько-народня філософія
- хворіти — -ію, -ієш, недок. 1》 на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. 2》 за кого – що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хворіти — НЕЗДУ́ЖАТИСЯ безос., кому (про відчуття нездоров'я, слабості), НЕЗДОРО́ВИТИСЯ. — Нездужається... Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Григорій Тютюнник); Хоч мені трохи й нездоровиться, але я працюю... Словник синонімів української мови
- хворіти — Хворі́ти, -рі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хворіти — ХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. — Чи живі, чи здорові,— пише,— діти мої любії і ти, жінко кохана?... Словник української мови в 11 томах
- хворіти — Хворіти, -рію, -єш гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167. Словник української мови Грінченка