хворий

Безздоровний, болящий, занепалий, кволий, млілий, недолугий, недолужний, недужий, нездужий, немічний, онемощілий, слабий, слабовитий, слабуватий, смерченний, трудний (тяжко хворий), хворенький, хворлявий, хворний, хворобливий, хворовитий, хворуватий, хиренний, хиренький, хирий, хирлявий, хирний, хирявий, хорий

Фразеологічні синоніми: в супоню скрутило; дивиться в гроб; дні лічені; дотліває іскра життя; душа на одній павутинці; душа не держиться в тілі; душа тримається на волосинці; і голову не зведе; ледь живий і теплий; не жилець на цьому світі; ні живий, ні мертвий; одна тінь залишилася; одні мощі лишились; пряде на тонку; скоро кришка; скрутила хвороба; смерть заглядає в очі; смерть занесла косу; смерть з косою стоїть за плечима; смерть на чоло поклала знак; смерть стоїть в узголов'ї; смерть стоїть у головах; смерть трясе косою; тане, як віск; тільки живий та теплий; тільки тінь зосталася; три чисниці до смерті; ходячий мертвець; ходячий мрець; ходячі мощі; як з гробу встав; як з хреста знятий

Приповідки: Полегшало нашому батькові: де сиділа болячка—там дванадцять. Нашій Катрі полегшало: то не їла, а тепер і не балакає. Поправився з кулька в рогожку. Поправився вухом об землю. Поправився з покутя на лаву. Поправився попові в калитку. Уже й "святий Боже" не поможе. Поможуть чотири дошки й васильків трошки

(див. також синонімічний ряд до слова хворіти)

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворий — (який занедужав) недужий, нездоровий, слабий, розм. хорий. Словник синонімів Полюги
  2. хворий — хво́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. хворий — ХОРИЙ,недужий, нездоровий, жм. слабий, болящий, нездужалий, ХВОРОБЛИВИЙ Словник синонімів Караванського
  4. хворий — [хворией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  5. хворий — ХВО́РИЙ, а, е. 1. на що, чим і без дод. Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; слабий; протилежне здоровий. – Бабусенько! Скажи.., де я? – В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Т. Словник української мови у 20 томах
  6. хворий — -а, -е. 1》 на що, чим і без додатка. Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; прот. здоровий; пацієнт. || Уражений хворобою (про органи і частини тіла). || Який свідчить про поганий стан здоров'я людини, наявність у неї якоїсь хвороби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хворий — вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву. Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Фразеологічний словник української мови
  8. хворий — ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Словник синонімів української мови
  9. хворий — Хво́рий і хо́рий, -ра, -ре; прикм. хво́рий і хо́рий, -рого; -рі, -рих; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. хворий — ХВО́РИЙ, а, е. 1. на що, чим і без додатка. Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; протилежне здоровий. — Бабусенько! Скажи.., де я? — В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. хворий — Хворий, -а, -е Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136. Словник української мови Грінченка