хворіти

Значення в інших словниках

1. хворіти — (бути хворим) недужати, слабувати, нездужати. Словник синонімів Полюги
2. хворіти — хворі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. хворіти — Захворіти, боліти ("Болітимеш, хорітимеш, смерти бажатимеш"), гибіти, занедужувати, занемагати, заслабіти, заслабувати, застуджуватися, захворювати, злягти, кволитися, кволіти, кородитися (діал. Словник синонімів Вусика
4. хворіти — [хвоур’ітие] -р'ійу, -р'ійеиш Орфоепічний словник української мови
5. хворіти — ХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. на що, чим і без дод. Бути хворим, мати якусь хворобу. – Чи живі, чи здорові, – пише, – діти мої любії і ти, жінко кохана?... Словник української мови у 20 томах
6. хворіти — Люди часто хворіють, бо глядітись не уміють. Люди часто самі винні у своїх хворобах. Приповідки або українсько-народня філософія
7. хворіти — -ію, -ієш, недок. 1》 на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. 2》 за кого – що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
8. хворіти — НЕЗДУ́ЖАТИСЯ безос., кому (про відчуття нездоров'я, слабості), НЕЗДОРО́ВИТИСЯ. — Нездужається... Бік болить. — На тепло, мабуть, бо вітер із Чорноморії повернув (Григорій Тютюнник); Хоч мені трохи й нездоровиться, але я працюю... Словник синонімів української мови
9. хворіти — Хворі́ти, -рі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. хворіти — ХВОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. — Чи живі, чи здорові,— пише,— діти мої любії і ти, жінко кохана?... Словник української мови в 11 томах
11. хворіти — Хворіти, -рію, -єш гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167. Словник української мови Грінченка