холодок

ПРОХОЛО́ДА (легкий холод у повітрі, що освіжає, бадьорить), ОХОЛО́ДА, СВІ́ЖІСТЬ, ХОЛОДО́К розм., ОСТУ́ДА розм., ПРО́ХОЛОДЬ поет. День, що поволі припадає пилом за вікном, набрякає сірістю й прохолодою близької ночі (В. Врублевський); Чи дадуть ті чисті води Мені ..охолоди, Чи знайду тут тихий рай? (І. Франко); Знизу, від ріки, тягне прісною весняною свіжістю (О. Гончар); З одчинених вікон повівало холодком (І. Нечуй-Левицький); Як пришерхли теплі губи, прагнучи остуди! (Л. Первомайський); Війне, повіє світло-ніжна й свіжа На ятрі рани прохолодь з мостів (П. Усенко).

ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю. Смолич); Під вишнею розлогою струмочок гомонить. Він кличе нас дорогою у затінку спочить (М. Терещенко); З каштанів будуть деревця — людині втіха й затіння (Л. Забашта); В тіняві тих дерев в місячні ночі юні студенти зізнавались одне одному в коханні... (І. Цюпа); Вони сіли поруч на лавці в затишку та в холодку під густим волоським горіхом (І. Нечуй-Левицький); Світло від маленької акумуляторної лампочки падало тільки на стіл, а двері залишалися у півтіні (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холодок — ХОЛОДО́К, дку́, ч. 1. Зменш.-пестл. до хо́лод 1. Палагна ступала по мокрих травах і злегка тремтіла в ранішнім холодку (М. Коцюбинський); Лунали перегуки вантажників, і дівочий сміх, як звук від дуже співучої і радісної струни... Словник української мови у 20 томах
  2. холодок — див. холод Словник синонімів Вусика
  3. холодок — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  4. холодок — холодо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. холодок — ХОЛОДО́К, дку́, ч. 1. Зменш.-пестл. до хо́лод 1. Палагна ступала по мокрих травах і злегка тремтіла в ранішнім холодку (Коцюб., II, 1955, 337); Лунали перегуки вантажників, і дівочий сміх, як звук від дуже співучої і радісної струни... Словник української мови в 11 томах
  6. холодок — -дку, ч. 1》 Зменш.-пестл. до холод 1). || Затінене місце; затінок, тінь. || у знач. присл. холодком. 2》 перен. Відчуття холоду від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. 3》 Трав'яниста рослина родини лілійних, що має дрібне лускоподібне листя. 4》 перен. М'ятна цукерка, жувальна гумка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. холодок — Холодо́к, -лодка́, в -дку́; -лодки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. холодок — (затінь) затінок, тіньок, ТІНЬ, ПРОХОЛОДА; (на серці) П. занепокоєння, острах. Словник синонімів Караванського
  9. холодок — Дку. 1. Зменшено-пестливе значення від холод: ранковий холодок. Незчувся, як коротка літня ніч минала, як від ставків і озерець стало дихати опівнічним холодком (Б.Лепкий); Від верб простягнися довгі тіні і з степу повіяло холодком (М.Лазорський). Літературне слововживання