1. Словник синонімів української мови

цабе

ВПРА́ВО (УПРА́ВО) (у правий бік; з правого боку), ВПРАВО́РУЧ (УПРАВО́РУЧ), ПРАВО́РУЧ, НАПРА́ВО, ЦАБЕ́ розм. Оглянулися вони й забачили темні гаї.. і управо якийсь хуторець (Марко Вовчок); Пріська пішла вправоруч до села (Б. Грінченко); Село. Управоруч хата, навкруги город, заплетений лозою (М. Кропивницький); На роздоріжжі головної вулиці я звернув праворуч (О. Досвітній).

ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКА ірон., КИТ розм., ЦАБЕ́ ірон., ПТАХ ірон., ПТИ́ЦЯ ірон., ЦЯ́ЦЯ ірон., ЧИН уроч., заст., ВА́ЖНИЦЯ розм. рідше. Українські думи здебільшого є творами, пов'язаними з певними історичними особами або з історичними явищами і періодами (М. Рильський); Поруч із Вишенським, Прокоповичем та Сковородою Самійло Величко — грандіозна наша літературна постать (з журналу); — Ваша достойність, видко, не були ніколи послом і не знаєте, чим така персона різниться від посланця (Юліан Опільський); Де ж, пак, було йому тоді до цього! У нього ж, бач, справи державної ваги. Фігура! (А. Головко); Видно шишка велика якась. Лице таке повне, чисте, і дивиться так суворо, по-панському (А. Тесленко); Фінансові кити; Брат його дружини тепер неабияке цабе (А. Дімаров); Дивувалися пастухи, ламали в гадках голови: — Хто він? Був, мабуть, важною птицею, коли з шаблями біля нього (О. Гончар); — Що ти просиш? Щоб я Гната не чіпав? А що ж він за цяця, що його чіпати не можна? (Григорій Тютюнник); Лакей улесливо, наче перед великими чинами, відкрив людям чавунні ворота й поніс отерпле тіло у палац (М. Стельмах); А що він за важниця (М. Номис).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цабе — цабе́ 1 вигук незмінювана словникова одиниця цабе́ 2 прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця цабе́ 3 іменник середнього роду поважна персона ірон. Орфографічний словник української мови
  2. цабе — (висока особа) ІР. достойник, туз, о. кум королю <�і сват міністру>; ЯК (!) див. ПРАВОРУЧ. Словник синонімів Караванського
  3. цабе — ЦАБЕ́, САБЕ́. 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. – Гей та цоб, та цабе! – от і вся невеличка наука погонича (Панас Мирний); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха “соб”, треба повертати вліво, “цабе” – вправо (Григорій Тютюнник). 2. присл. Словник української мови у 20 томах
  4. цабе — цабе́: ◊ вели́ке цабе́ вул., ірон., знев. 1. поважна, впливова особа (м, ср, ст)||велике айвай 2. той, хто вважає себе кращим за інших (м, ср, ст)||велике айвай Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цабе — 1》 Вигук, яким волів повертають праворуч. 2》 присл. У правий бік, праворуч. 3》 у знач. ім., невідм., с., ірон. Поважна, впливова особа. Велике цабе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цабе — вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Фразеологічний словник української мови
  7. цабе — ЦАБЕ́. 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. — Гей та цоб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Мирний, II, 1954, 111); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха «соб», треба повертати вліво, «цабе» — вправо (Тют., Вир, 1964, 366). 2. присл. Словник української мови в 11 томах
  8. цабе — Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Рудч. Ск. ІІ. 142. Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. Ном. № 10363. 2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. Словник української мови Грінченка