1. Фразеологічний словник української мови

цабе

вели́ке цабе́, перев. ірон. Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. — Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький); А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: “Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито!” Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Нар. опов.); — Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко); // в чому. Відома, компетентна в певній галузі особа. Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь).

невели́ке цабе́, ірон. Особа, що не займає високої посади, не має ніякого впливу в суспільстві, в колективі. — Невелике цабе! — посміхнувся полісмен.— Забирайся геть! — верескнув отетерілий бармен, насуваючись на полісмена (А. Крижанівський).

ні цоб ні цабе́. Нетямущий, обмежений. Поставили нового начальника. Таке — ні цоб ні цабе (Сл. Ужченків).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цабе — цабе́ 1 вигук незмінювана словникова одиниця цабе́ 2 прислівник праворуч незмінювана словникова одиниця цабе́ 3 іменник середнього роду поважна персона ірон. Орфографічний словник української мови
  2. цабе — (висока особа) ІР. достойник, туз, о. кум королю <�і сват міністру>; ЯК (!) див. ПРАВОРУЧ. Словник синонімів Караванського
  3. цабе — ЦАБЕ́, САБЕ́. 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. – Гей та цоб, та цабе! – от і вся невеличка наука погонича (Панас Мирний); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха “соб”, треба повертати вліво, “цабе” – вправо (Григорій Тютюнник). 2. присл. Словник української мови у 20 томах
  4. цабе — цабе́: ◊ вели́ке цабе́ вул., ірон., знев. 1. поважна, впливова особа (м, ср, ст)||велике айвай 2. той, хто вважає себе кращим за інших (м, ср, ст)||велике айвай Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цабе — 1》 Вигук, яким волів повертають праворуч. 2》 присл. У правий бік, праворуч. 3》 у знач. ім., невідм., с., ірон. Поважна, впливова особа. Велике цабе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цабе — ВПРА́ВО (УПРА́ВО) (у правий бік; з правого боку), ВПРАВО́РУЧ (УПРАВО́РУЧ), ПРАВО́РУЧ, НАПРА́ВО, ЦАБЕ́ розм. Оглянулися вони й забачили темні гаї.. і управо якийсь хуторець (Марко Вовчок); Пріська пішла вправоруч до села (Б. Грінченко); Село. Словник синонімів української мови
  7. цабе — ЦАБЕ́. 1. Вигук, яким волів повертають праворуч. — Гей та цоб, та цабе! — от і вся невеличка наука погонича (Мирний, II, 1954, 111); Він знав тільки одне: крикне йому Явдоха «соб», треба повертати вліво, «цабе» — вправо (Тют., Вир, 1964, 366). 2. присл. Словник української мови в 11 томах
  8. цабе — Цабе 1) меж., которымъ направляютъ воловъ направо. От він за батіг та й: «Гей, соб! цабе!» Рудч. Ск. ІІ. 142. Цабе, худий, у ворота, яка харч, така й робота. Ном. № 10363. 2) нар. Направо. Наші студенти повернули цабе та й перелізли в Сухобрусів садок. Словник української мови Грінченка