цапик
КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКО зменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКО зменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко); Бігло, бігло козенятко Льодком, льодком, За ним, за ним Цапок слідком (пісня); — Одружися, Нур'ялі, — радила Шафіле.. — Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб); Служив я пану шостеє літо, Дали мі, дали козлятко за то. Моє козя впало з воза (пісня); На узлісся вийшла пара козлят (В. Гжицький); Одягли ми ковзани, І у всіх біжать вони. Ох, мов козлик на льоду: — Ох! Тримайте! Упаду! (Г. Бойко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цапик — ца́пик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цапик — ЦА́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до цап¹; // Козеня-самець. В один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- цапик — -а, ч. Зменш.-пестл. до цап. || Козеня-самець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цапик — ЦА́ПИК, а, ч. Зменш. —пестл. до цап; // Козеня-самець. В один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (Донч., IV, 1957, 87). Словник української мови в 11 томах