цапиний
ЦАПИ́НИЙ, ЦА́П'ЯЧИЙ, КОЗЛЯ́ЧИЙ, КОЗЛИ́НИЙ, КОЗЛО́ВИЙ.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цапиний — цапи́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- цапиний — [цапинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- цапиний — ЦАПИ́НИЙ, а, е. Прикм. до цап¹. Увійшли несміливо якісь два столяри, старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (І. Словник української мови у 20 томах
- цапиний — -а, -е. Прикм. до цап. || Вигот. зі шкури цапа. || перен., розм. Такий, як у цапа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цапиний — Цапи́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цапиний — ЦАПИ́НИЙ, а, е. Прикм. до цап. Увійшли несміливо якісь два столяри, старі німці в заялозених сюртуках і в таких старомодних узеньких штаненятах, що їх сухі тонкі ноги були схожі на цапині (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- цапиний — Цапиний, -а, -е Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. н. п. Ріжки цапині. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 104). Цапиний голосок. Кв. Словник української мови Грінченка