царедворець

ПРИДВО́РНИЙ у знач. ім., ЦАРЕДВО́РЕЦЬ книжн., заст., НАДВІ́РНИЙ заст. Повно було (при палаці) придворних, ключників, замочників, стольників (П. Загребельний); Старий царедворець, відомий у шляхетних колах як розумний дипломат і скнара, похитав подагричними пальцями (Н. Рибак); — Вона йому (панові) сокирою голову провалила; побоялися приступити до неї надвірні та й спалили з хатою разом (М. Старицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царедворець — царедво́рець іменник чоловічого роду, істота книжн., арх. Орфографічний словник української мови
  2. царедворець — Царський слуга, придворець, як ім. зап. придворний. Словник синонімів Караванського
  3. царедворець — ЦАРЕДВО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обезволений люд чорної роботи і чорної землі. Словник української мови у 20 томах
  4. царедворець — -рця, ч., книжн., заст. Особа, що обіймає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. царедворець — ЦАРЕДВО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн., заст. Особа, що займає посаду при царському дворі, царський вельможа; придворний. Від сонцем накупаного Криму до скрижанілого Соловецького монастиря підіймався в надії обезволений люд чорної роботи і чорної землі. Словник української мови в 11 томах
  6. царедворець — Царедворець, -рця м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98. Словник української мови Грінченка