1. Словник синонімів української мови

цеп

ЛАНЦЮ́Г (ряд металевих кілець, з'єднаних одне з одним), ЦЕП розм. рідше, ЗАЛІ́ЗО діал., ЛА́НЕЦЬ діал., ЛАНЦ діал.; РЕ́ТЯЗЬ заст. (звич. для прив'язування собак). В підвішених на ланцюгу казанах варилася баранина (З. Тулуб); Рештанти (арештанти) стали підводитись, забряжчали важким цепом (Панас Мирний); Чи спустив їх (собак) Терентій, чи самі з заліза зірвалися? (М. Стельмах); — Казала (Лук'янчиха), що якби її Марину ланцом прив'язав, то урвалася б та й пішла б на танці (Н. Кобринська); Не рвися, як собака на ретязі (приказка).

ЛАНЦЮГО́М у знач. присл. (один за одним), НИ́ЗКОЮ, ЛАНЦЮЖКО́М, ВЕРВЕ́ЧКОЮ, ВА́ЛКОЮ, ЦЕ́ПОМ (звич. про людей — суцільним рядом); КЛЮЧЕ́М, КЛЮЧА́МИ (перев. про птахів — утворюючи кут). Ланцюгом простяглися понад Осколом крейдяні гори (А. Шиян); Раптом їй здалося, що.. дерева швидко-швидко рухаються низкою, одне за одним (О. Іваненко); Люди розтягуються ланцюжком вздовж грейдера (В. Козаченко); Лише верблюди невтомно, спокійно й розмірено крокували довгою вервечкою (З. Тулуб); А завтра.. цілою валкою поженуть селян .. у в'язницю (А. Головко); Старі колгоспники йшли цепом, як воїни (О. Довженко); Він.. глянув на небо, де ключем пролетіли журавлі (М. Коцюбинський); Підводи з буряками ключами їдуть до цукроварні (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеп — див. ланцюг Словник синонімів Вусика
  2. цеп — Ланцюр, ланц, ретязь, кайдани Словник чужослів Павло Штепа
  3. цеп — цеп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. цеп — ЦЕП, у, ч. 1. розм. Те саме, що ланцю́г 1. – Ви побуваєте в пана Луски, – говорила вона, – в нього навіть ведмідь на цепу єсть (Марко Вовчок); – Оце, – каже мати, – тут твій хазяїн живе. – Зайшли в двір. Словник української мови у 20 томах
  5. цеп — цеп вул., знев. 1. недотепа, дурень (ст)|| = бевзь 2. селюк (ст)|| = бадиль 3. грубіян, нахаба, зухвалець (ст)||цепак, цепусь, цеп на завясах, цепа кавалок ●а то цеп з нього (лайка) ●цеп на завя́сах → цеп 3 (лайка): То ті цеп на завясах! (Рудницький) ●це́па кава́лок → цеп 3 (лайка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. цеп — -у, ч. 1》 розм. Те саме, що ланцюг 1). 2》 Ряд бійців, стрільців і т. ін., розташованих на певній відстані один від одного. || у знач. присл. цепом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цеп — держа́ти (трима́ти) (як (на́че)) на цепу́ (на ланцюгу́) кого. Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний). мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти. Фразеологічний словник української мови
  8. цеп — ЦЕП, у, ч. 1. розм. Те саме, що ланцю́г 1. — Ви побуваєте в пана Луски,— говорила вона,— в нього навіть ведмідь на цепу єсть (Вовчок, Вибр., 1937, 94); — Оце,— каже мати,— тут твій хазяїн живе.— Зайшли в двір. Словник української мови в 11 томах