цидулка
ЗАПИ́СКА (аркуш паперу, на якому що-небудь написано; коротенький лист), ПИСУ́ЛЬКА розм., ЦИДУ́ЛКА розм., ЦИДУ́ЛА розм., КВИТ заст. Я залишив на столі Христолобенку записку, що, мовляв, приїхала моя мама, то нехай пригощається гостинцями (Є. Гуцало); Він подав ту писульку Левкові і, ставши збоку, чекав, що скаже отаман (І. Цюпа); — Так я вас уже прошу: черкніть йому цидулу, будьте ласкаві (І. Рябокляч); — Коли хоч, я напишу до його квит, дам тобі до рук, і він тебе прийме (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цидулка — циду́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- цидулка — ЦИДУ́ЛКА, и, ж., розм. Коротенький лист; записка. Коли ж за кілька день знов прибігла Айше і всунула в руки сірий клаптик паперу, .. руки в нього тремтіли так, що він роздер цидулку й забув про небогу (М. Словник української мови у 20 томах
- цидулка — циду́лка записка (ср, ст): – І що ще балакав? – А що мав балакати? Дав для тебе цидулку (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цидулка — -и, ж., розм. Коротенький лист; записка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цидулка — ЦИДУ́ЛКА, и, ж., розм. Коротенький лист; записка. Коли ж за кілька день знов прибігла Айше і всунула в руки сірий клаптик паперу,.. руки в нього тремтіли так, що він роздер цидулку й забув про небогу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах