цямрина
ЦЯ́МРИНА (в колодязі, штольні тощо), ЗРУБ, ЦЯ́БРИНА діал., ЦЯ́МРА діал., ЦЕБРИ́НА діал.; ЦЯ́МРИННЯ збірн. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (І. Франко); Дотовпившись нарешті до дерев'яного цебра, що стояв на зрубі колодязя, Духнович напився свіжої холодної води і ніби поздоровшав одразу (О. Гончар); Стоїть моє золото (Улас) коло самісінької криниці, а та криниця та ще без цябрини (С. Васильченко); Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (С. Руданський); Саша перекинув ногу через цямриння — в штольню дренажного колодязя (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цямрина — (криниці) зруб; З. П. одна деревина зрубу, одне кільце зрубу, надземна частина зрубу; П. криниця; зб. цямриння. Словник синонімів Караванського
- цямрина — див. вінця Словник синонімів Вусика
- цямрина — ця́мрина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цямрина — ЦЯ́МРИНА, и, ж. 1. Одна деревина з колодязного зрубу. Оце ж уже козацтво познімало з себе пояси і на поясах ті всі бочки витягують і ставлять на зеленому моріжку, поклавши під бочки колодязну цямрину, щоб краще було точити (П. Словник української мови у 20 томах
- цямрина — -и, ж. 1》 Одна деревина з колодязного зрубу. || Один ряд колод у зрубі. 2》 також мн. Верхня частина колодязного зрубу, складена перев. з дерев'яних колод. || Колодязний зруб. || заст. Дерев'яне кріплення в шахті, штольні тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цямрина — Ця́мри́на, -ни; -рини, -рин Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цямрина — ЦЯ́МРИНА, и, ж. 1. Одна деревина з колодязного зрубу. Оце ж уже козацтво познімало з себе пояси і на поясах ті всі бочки витягують і ставлять на зеленому моріжку, поклавши під бочки колодязну цямрину, щоб краще було точити (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах