1. Словник синонімів української мови

чадіти

ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Донченко); Вогнище перетліло і вкрилося попелом, але ще диміло (Григорій Тютюнник); Вона вдивлялася в нафтівку, що вже ось-ось догоряла і не світила, а димилася і наповнювала всю хатину чадом (І. Франко); — Чи за тобою, сину, сто вовків гналось, чи щось димілось під ногами? — занепокоєно стрічає мене, захеканого, на порозі мати (М. Стельмах); На місці застави курів лиш попіл та стриміли чорні комини печей (Я. Стецюк); Вкине (Чіпка) у піч гнилої соломи, тліє вона там собі та курить (Панас Мирний); Підняв (вихователь) недопалок. Він ще курівся (Ю. Збанацький); Де не горить, там не куриться (прислів'я); Праворуч чаділи димом широкі труби і крізь дим проривалися язики полум'я (А. Хижняк); Не відчували (сталевари) опіків на руках, не помічали, як на них починає димувати одяг (П. Загребельний); Кадить світло, скло заяложене, зверху надбите (А. Тесленко); Ще довго коптіла гасова лампа, поки Макар скінчив свій конспект (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чадіти — Отруюватися чадом, П. запаморочуватися, чманіти, чуманіти Словник синонімів Караванського
  2. чадіти — див. палити Словник синонімів Вусика
  3. чадіти — ЧАДІ́ТИ, ди́ть, недок. Виділяти чад (у 1 знач.). Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою (М. Коцюбинський); // Диміти, коптіти. В просторій залі з дерев'яними колонами, що підпирали хори, чаділи недогарки свічок (П. Словник української мови у 20 томах
  4. чадіти — ча́діти дієслово недоконаного виду отруюватися чадом чаді́ти дієслово недоконаного виду виділяти чад Орфографічний словник української мови
  5. чадіти — I чад`ітидив. чадити. II ч`адіти-ію, -ієш, недок. Отруюватися чадом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чадіти — Ча́діти, -дію, -дієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чадіти — ЧА́ДІТИ, ію, ієш, недок. Отруюватися чадом (у 1 знач.). Стригалі, мотористи, точильники — всі чадіють від спертого повітря, від овечої сірки (Гончар, Тронка, 1963, 58). ЧАДІ́ТИ див. чади́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. чадіти — Чадіти, -дію, -єш гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде. Дещо. Словник української мови Грінченка