чадіти

Значення в інших словниках

1. чадіти — див. палити Словник синонімів Вусика
2. чадіти — ЧАДІ́ТИ, ди́ть, недок. Виділяти чад (у 1 знач.). Колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою (М. Коцюбинський); // Диміти, коптіти. В просторій залі з дерев'яними колонами, що підпирали хори, чаділи недогарки свічок (П. Словник української мови у 20 томах
3. чадіти — ча́діти дієслово недоконаного виду отруюватися чадом чаді́ти дієслово недоконаного виду виділяти чад Орфографічний словник української мови
4. чадіти — I чад`ітидив. чадити. II ч`адіти-ію, -ієш, недок. Отруюватися чадом (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чадіти — ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Словник синонімів української мови
6. чадіти — Ча́діти, -дію, -дієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чадіти — ЧА́ДІТИ, ію, ієш, недок. Отруюватися чадом (у 1 знач.). Стригалі, мотористи, точильники — всі чадіють від спертого повітря, від овечої сірки (Гончар, Тронка, 1963, 58). ЧАДІ́ТИ див. чади́ти. Словник української мови в 11 томах
8. чадіти — Чадіти, -дію, -єш гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде. Дещо. Словник української мови Грінченка