1. Словник синонімів української мови

черговий

НАСТУ́ПНИЙ (який іде слідом за ким-, чим-небудь — у просторі або часі); ДРУ́ГИЙ (ще один, який іде безпосередньо вслід за ким-, чим-небудь — звичайно при певній послідовності предметів, явищ і т. ін.); ДА́ЛЬШИЙ, ПОДА́ЛЬШИЙ (який настає, з'являється або розташований трохи далі, згодом після кого-, чого-небудь); ЧЕРГОВИ́Й, НОВИ́Й (який іде за попереднім у певному ряду, певній черговості). Проїхали так з кілометр до наступного повороту (О. Гончар); — Я приніс тобі шість прищеп, а до шести шипшин сам прищепиш в наступному році (М. Томчаній); Тоді Хома відходить під другий стіг (М. Коцюбинський); На другий день; А он засиніли ще дальші гори, легким блакитним серпанком повиті (Г. Хоткевич); Динченко помовчав, обдумуючи дальші свої слова (Ю. Шовкопляс); Кость.. побіг уздовж циліндричної поверхні понтона, перескочив на подальший (Ю. Яновський); Ця чудова зустріч і несподіване підвищення, обіцянка подальших нагород та чинів справили на Барка потрібне враження (В. Собко); Щовечора після метушливого дня він сідав за стіл, щоб написати до штабу корпусу чергового рапорта (Н. Рибак); Ми молодієм з кожною весною, усе нові висоти ми берем (В. Сосюра). — Пор. найбли́жчий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черговий — (який іде після попереднього) найближчий, наступний. Словник синонімів Полюги
  2. черговий — (з ряду) наступний, г. слідуючий, ЯК ІМ. той, що чергує, чергувальник, з. черговець Словник синонімів Караванського
  3. черговий — див. майбутній Словник синонімів Вусика
  4. черговий — ЧЕРГОВИ́Й, а́, е́. 1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах
  5. черговий — чергови́й 1 прикметник чергови́й 2 іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. черговий — -а, -е. 1》 Який слідує за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. 2》 Який виконує в порядку черговості які-небудь обов'язки. || у знач. ім. черговий, -вого, ч.; чергова, -вої, ж. Той (та), хто чергує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. черговий — Чергови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. черговий — ЧЕРГОВИ́Й, а́, е́. 1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах
  9. черговий — Черговий, -а, -е́ Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25. Словник української мови Грінченка