1. Великий тлумачний словник сучасної мови

черговий

чергови́й

-а, -е.

1》 Який слідує за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості.

2》 Який виконує в порядку черговості які-небудь обов'язки.

|| у знач. ім. черговий, -вого, ч.; чергова, -вої, ж. Той (та), хто чергує.

3》 Який проводиться, відбувається регулярно, має місце через певні проміжки часу. Чергова відпустка.

4》 Який потребує негайного, першочергового розв'язання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черговий — (який іде після попереднього) найближчий, наступний. Словник синонімів Полюги
  2. черговий — (з ряду) наступний, г. слідуючий, ЯК ІМ. той, що чергує, чергувальник, з. черговець Словник синонімів Караванського
  3. черговий — див. майбутній Словник синонімів Вусика
  4. черговий — ЧЕРГОВИ́Й, а́, е́. 1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах
  5. черговий — чергови́й 1 прикметник чергови́й 2 іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. черговий — НАСТУ́ПНИЙ (який іде слідом за ким-, чим-небудь — у просторі або часі); ДРУ́ГИЙ (ще один, який іде безпосередньо вслід за ким-, чим-небудь — звичайно при певній послідовності предметів, явищ і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. черговий — Чергови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. черговий — ЧЕРГОВИ́Й, а́, е́. 1. Який іде за попереднім у певній послідовності, є наступним щодо черговості. Автомашини і підводи товпилися навколо, чекаючи посадки чергової групи поранених (Ле і Лев., Півд. Словник української мови в 11 томах
  9. черговий — Черговий, -а, -е́ Очередной. Черк. у. Біжи, поскуплюй чергове козацтво. К. Бай. 25. Словник української мови Грінченка