чинбар
ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить уміло вичиняли смушки з овечих шкур, юхту — з телячих (А. Іщук); Ніхто не вмів так виправляти шкірки, як вона. У Заріччі цією працею займалися гарбарі (Юліан Опільський); — Батько її — наш сільський кушнір, виробляє людям файні киптарі (Т. Масенко).
ЧИНБА́РНЯ, ДУБИ́ЛЬНЯ, ГАРБА́РНЯ заст.; КУШНІ́РНЯ. Ковалі в кузнях зугарні, Чинбарі в своїй чинбарні, Бондар, кравчик, селянин — Всі працюють як один (Л. Первомайський); — У нас усе своє: і друкарня, і млин, і дубильня, і олійня (М. Стельмах); Такого (коня) може купити лише гарбарня на шкіру (П. Козланюк). — Пор. чинба́р.
ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИ заст., КУШНІРУВА́ТИ. З її (хімії) поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). — Пор. чинба́р.
Значення в інших словниках
- чинбар — ЧИНБА́Р, ЧИМБА́Р, я́, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях – ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (з навч. літ.); – А що, кажу, Якове, .. Словник української мови у 20 томах
- чинбар — чинба́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чинбар — -я, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. || Робітник шкіряного виробництва; шкіряник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чинбар — Чинба́р, -ря́, -ре́ві; -барі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чинбар — ЧИНБА́Р, я́, ч. Ремісник, який чинить, обробляє шкіри. З удосконаленням техніки виробництва стали виділятись ремісники по професіях — ковалі, зброярі, теслярі.., чинбарі, ткачі, гончарі (Іст. середніх віків, 1955, 63); — А що, кажу, Якове, .. Словник української мови в 11 томах