чистити

КАСТРУВА́ТИ (видаляти статеві залози у тварин, людей, органи розмноження в рослин), ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ХОЛОСТИ́ТИ, СКОПИ́ТИ, ОСКОПЛЯ́ТИ, ВИЧИЩА́ТИ, ЧИ́СТИТИ, ВИКЛАДА́ТИ розм., ВАЛАША́ТИ діал.; КАПЛУ́НИТИ (півнів). — Док.: ви́холостити, оскопи́ти, ви́чистити, ви́класти, овалаши́ти, ви́валашити, звалаши́ти діал. (Неоніла:) Пупсик ще котеням коштував п'ять карбованців, але потім його носили каструвати і ветеринар узяв іще двадцять п'ять (В. Собко); Лежав горілиць на жорсткій постелі Хосров-хан, в тисячний раз шукаючи способу помститися Мухаммедові.., котрий полонив його, спадкового бухарського еміра, звелів оскопити і зробив євнухом султанського палацу (Н. Рибак); Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики (Словник Б. Грінченка); Кавуни валашають (Словник Б. Грінченка).

ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм., ПЕКТИ́ розм., ЧЕСА́ТИ розм., ПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЦЮВА́ТИ розм., РОЗДРАКО́НЮВАТИ розм., КРИ́ТИ фам. рідко, КОБЕНИ́ТИ фам. рідко, КОСТИ́ТИ фам. рідко, ЧЕСТИ́ТИ заст., ЛОТО́ЧИТИ діал., ПСЯКУВА́ТИ діал., ПСЯ́ЧИТИ діал., БЕ́ШТАТИ діал., БА́НИТИ діал., БАНІТУВА́ТИ діал.; ГРИ́МАТИ (голосно); КОРЕНИ́ТИ, КРОПИ́ТИ жарт. (дошкульно). — Док.: ви́лаяти, пола́яти, нала́яти, обла́яти рідко ви́сварити, посвари́ти, насвари́ти розм. ви́лаятися, нала́ятися, насвари́тися розм. зга́нити, ви́ганити, рознести́, відчита́ти, пошпе́тити, ви́шпетити, набра́ти, роздрако́нити, ви́бештувати діал. ви́банітувати, нагри́мати. Старий.. почав бурчати і лаяти сина за неповороткість (З. Тулуб); Безконечне гасання по відділках, де вона когось сваритиме, когось миритиме — таке її життя (О. Гончар); Як не сварилася, не лаялась, не билася Оришка, а не зробила з дочки працьовитої кріпачки (Панас Мирний); Заболотний гостро картав себе за короткозорість (С. Журахович); Він ганив і зло висміював своїх товаришів-художників (В. Козаченко); Товариш Мрачний цілими днями громив "апаратчиків" і запевняв Івана Івановича, що "це їм так не пройде" (М. Хвильовий); Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер); Вони кричать: за нами право, вони кленуть: ти (Цезар) бунтівник (переклад М. Зерова); Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, і, розмахуючи віником, відчитувала дітей (Є. Кравченко); Жінка його чистила на всі заставки, а він мовчав (П. Колесник); Степка.. чула крикливі Настині слова, чула, що та когось шпетить, висварює (Ю. Бедзик); — Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Леся Українка); — Чи ти забув, як тебе на буряках при всьому мирі набирали та кляли (І. Кучер); Баронеса.. привселюдно пекла мене за якийсь нікчемний спирт (Леся Українка); Стара Пястова чесала Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде); — Он як він її перчить. Молодець! (А. Шиян); Вербовий виступив. Щось похвалив, щось полаяв .. а найдужче "роздраконив" інтимну лірику за вплив акмеїстів (І. Муратов); — Правильно Крили в районі, що в мене бувають непоєні коні! .. (С. Олійник); Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить (І. Котляревський); — Уже як тільки не костила, чого тільки не накликала на його голову! (А. Головко); — То се ти його так честиш? За віщо так? (Панас Мирний); Відколи найстарша його донька Анничка вкалічіла, відтоді Параска дуже лоточить його (М. Черемшина); Всяка шельма псякує (Словник Б. Грінченка); О. Антоній.. став Гриця, як то кажуть, псячити. — Ти сякий-такий, маєш мені присягнути від горівки, розумієш? (Лесь Мартович); Не вважає архирей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський); Вибештував, буде з його (М. Номис); Без угаву банив чоловік свою жінку (Я. Баш); Механізатори.. сваряться з виконробом, банітують механіка (О. Гончар); — І де ти, Ганко, волочишся стілький час? — гримала пані Кирницька (І. Франко); Хоч як було старий Макуха його лає і коренить, то він усе мовчить та знай-таки робить своє діло (Г. Квітка-Основ'яненко); — Це ти тут свекор над усіма, — почала вона кропити Макара (С. Васильченко). — Пор. докоря́ти.

ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). — Док.: злу́щити, облу́щити, ви́лущити, ви́лузати, розлуза́ти, розлу́щити, розлу́скати, ви́лупти, облупи́ти, обде́рти, обідра́ти. Ярослав лущив горох, кидав під ноги крилате струччя (Ю. Мушкетик); Дід Козуряк старанно облущував ріпу (картоплю) (А. Турчинська); Старий Онопрій.. зривав колосок і вилущував зернятко, чи вже можна жати (І. Франко); Лузати квасолю; Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); Насипає з банки перед Тонею мідій, .. сам їх розлущує і подає дівчині (О. Гончар); Картопля так збудливо пахне, що.. самі беретесь облуплювати шкурку (Є. Гуцало); Бере (Рафальський) ніж і обдирає помаранча (І. Кочерга). — Пор. 1. чи́стити.

НАЧИ́СТИТИ (усунувши бруд, пил, іржу тощо, зробити чистим і блискучим), ВИ́ЧИСТИТИ, НАТЕ́РТИ, НАДРА́ЇТИ підсил. розм., НАЛОЩИ́ТИ підсил. розм. — Недок.: чи́стити, начища́ти, вичища́ти, натира́ти, надра́ювати, дра́їти. Начистити взуття; Після бою, після січі начищає (боєць) ордени (М. Рудь); (Бухта:) От тільки старий уже став, а то сам би вичистив палубу флагмана (О. Корнійчук); Крім Марисі, прислуговує ще старша жінка Якова, до обов'язків якої входить.. витріпати килим та доріжки, натерти підлоги (Ірина Вільде); "Самовари" (міномети) надраїли — аж горять (О. Гончар).

ЧИ́СТИТИ (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), ОБЧИЩА́ТИ, ОЧИЩА́ТИ (ОЧИ́ЩУВАТИ рідше), ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ТЕРЕБИ́ТИ розм., ОБТЕРІ́БЛЮВАТИ діал.; ОББИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ рідше (шкаралупу, лушпиння тощо). — Док.: почи́стити, обчи́стити, очи́стити, облупи́ти, обтереби́ти, обібра́ти. Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки (Григорій Тютюнник); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний); "Кумпан" сидів у кухні за столом, покритим картатою цератою, хукаючи на пальці, обчищав з мундирів щойно зварену картоплю (П. Загребельний); Дубковський мовчки вихопив.. гарячу картоплину з миски і почав облуплювати її (Л. Первомайський); Картопля була в лушпинні, її треба було теребити (І. Франко); Фросина мовчить. Оббирає бараболю на завтра (Є. Гуцало).