чистити

ЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, недок., кого, що.

1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін.

Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (М. Коцюбинський);

Біля ґанку дві служниці на снігу чистили віниками величезний барвистий, як весняна клумба, килим (А. Головко);

Під стелею чистив лапкою дзьоба великий зелений папуга (О. Донченко);

Залишки їжі між зубами створюють сприятливе середовище для розмноження мікробів. Тому щодня перед сном треба чистити зуби, а після їжі полоскати рот теплою водою (з навч. літ.);

// Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску.

Ватя нагнала наймичку і загадала чистити та шарувати самовар (І. Нечуй-Левицький);

В дворі Настя пісочком чистить перстень (С. Васильченко);

Завдання Сашкові було таке. Він має сидіти й чистити чоботи кожному, хто поставить ногу на приступку ящика (Ю. Смолич);

// Розчищати, очищати, звільняти що-небудь від того, що засмічує, захаращує і т. ін.

І на другий день Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї (Панас Мирний);

Худий, астматичний пенсіонер .. стояв на щаблях пофарбованої в зелене драбинки, чистив голуб'ятник (Ю. Мушкетик);

Колодязь ніхто не доглядав, і його уже багато років не чистили (В. Козаченко);

“Скоро і на шарварок загадають”, – подумав Григорій. Він любив рівняти дороги, чистити лопатою канави (В. Дрозд);

Борсуки багато років займають ту саму й ту ж нору, часто її чистять .. Особливо .. перед заляганням на зиму (з газ.);

// перен. Робити благородним, світлим, очищати.

Земле, моя всеплодющая мати, .. Дай теплоти, що розширює груди, Чистить чуття і відновлює кров (І. Франко).

2. Знімати, зрізати шкірку, оболонку, лушпайку і т. ін. з чого-небудь.

Соломія мовчала і знов почала чистити картоплю, кидаючи обчищену картоплю в миску з водою (І. Нечуй-Левицький);

Батько сердиті, сердиті... стоять, часник чистять (А. Тесленко);

Я чистив лозини і ставив я кілля, І батько радіє, що син – помічник (М. Нагнибіда);

Мар'ян бачив, як Антон невміло задубілими пальцями чистив яєчко (С. Чорнобривець);

// Здирати луску і викидати нутрощі з риби.

Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (О. Донченко);

Сухомлин безболісно сприймає запитання. Спокійно чистячи рибину, починає повагом розповідати (О. Гончар);

// Вилущувати зерно; звільняти зібрані плоди від стебла, листя, шкаралупи, кісточок і т. ін.

Почала Оленка й справді привчатися жити дома... Зриває, чистить квасолю, зрізує, вибиває соняшники (А. Тесленко);

Вона встала, не лягала цілий день, чистила з Дорою мигдалі та й наїлась їх, а вночі її й схопило знов (Леся Українка).

3. перен., розм., іст. Проводити чистку (у 2 знач.).

– Цього не може бути! Я не вірю! – рішуче відрізала Марфа Галактіонівна. – Членів ЦК не можуть чистити... Це просто для народу... для маси!... (М. Хвильовий).

4. перен., розм. Обкрадати, грабувати кого-небудь.

Навів [онук], бач, “христопродавців” – Хати вони чистять повсюди. Схопилася баба за серце – Схопила онука за груди (І. Драч).

5. Те саме, що каструва́ти.

Чистити кабанів.

6. перен., розм. Бити кого-небудь; періщити, дубасити.

От і положили її [відьму]; по два парубка [парубки] сіло на руки і на ноги, а два узяло здоровенні пучки різок та й почали чистити (Г. Квітка-Основ'яненко);

Йонька довго лежав нерухомо, боячись, що як тільки він заворушиться, то Тимко, що десь, невіра, притаївся в кущах, знову почне його чистити (Григорій Тютюнник).

7. перен., розм. Дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось.

Горпина Іванівна, святково вдягаючись, як і личить молодій тещі, на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький);

Бувало й так, що сам голова запросить до себе [винного] .. і вже як почне ганьбити, як почне чистити на всі боки, аж піт з тебе ллється! (М. Рудь).