чистити
чи́стити
чищу, чистиш, недок., перех.
1》 Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін.
|| Стираючи з поверхні якого-небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску.
|| Розчищати, очищати, звільняти що-небудь від того, що засмічує, захаращує і т. ін.
|| перен. Робити благородним, світлим, очищати.
2》 Знімати, зрізати шкірку, оболонку, лушпайку і т. ін. з чого-небудь.
|| Здирати луску з риби.
|| Вилущувати зерно; звільняти зібрані плоди від стебла, листя, шкаралупи, кісточок і т. ін.
3》 перен., розм. Проводити чистку (у 2 знач.).
4》 перен., розм. Обкрадати, грабувати кого-небудь.
5》 Те саме, що каструвати.
6》 перен., розм. Бити кого-небудь; періщити, дубасити.
7》 перен., розм. Дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось.
Значення в інших словниках
- чистити — (знімати зовнішні покриття з плоду) очищати, облуплювати, оббирати. Словник синонімів Полюги
- чистити — Як правильно – чистьте чи чистіть? Оскільки в 2-й особі однини наказового способу дієслово чистити має форму чисть, то в 2-й особі множини воно закінчується на -те: чистьте. Отак і правильно. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- чистити — Очищати, ви-, роз-, про-; (кнура) КАСТРУВАТИ; ЖМ. дубасити, періщити; П. обкрадати, грабувати. Словник синонімів Караванського
- чистити — I видраювати, вимивати, вичищати, вишкрібати, драїти, зачищати, зчищати, перечищати, підчищати, прочищати, шкребти II див. бити; терти Словник синонімів Вусика
- чистити — ЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, недок., кого, що. 1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (М. Словник української мови у 20 томах
- чистити — чи́стити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чистити — КАСТРУВА́ТИ (видаляти статеві залози у тварин, людей, органи розмноження в рослин), ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ХОЛОСТИ́ТИ, СКОПИ́ТИ, ОСКОПЛЯ́ТИ, ВИЧИЩА́ТИ, ЧИ́СТИТИ, ВИКЛАДА́ТИ розм., ВАЛАША́ТИ діал.; КАПЛУ́НИТИ (півнів). — Док. Словник синонімів української мови
- чистити — Чи́стити, чи́щу, чи́стиш, чи́стять; чи́стячи; чисть, чи́стьмо, чи́стьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чистити — ЧИ́СТИТИ, чи́щу, чи́стиш, недок., перех. 1. Робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. Кремезні козаки, в одних кольорових сорочках, чистили коней (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- чистити — Чистити, -щу, -стиш гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71. Словник української мови Грінченка