1. Словник синонімів української мови

чужоземний

ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І. Огієнко); Я згадую мости ці зарубіжні, Що прокладав мій брат, мій син, мій друг (М. Рильський); Був він гордий і вразливий. Про нього вірно писав один іноземний дружній письменник: у Івана було драматичне світовідчуття (О. Довженко); Думками вже літала (Софія) по великих заграничних містах (Леся Українка). — Пор. 1. інозе́мний.

ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя.. — на вулицях маніфестації, братання з іноземними матросами (О. Гончар); Надходять люди і тріском мов чужоземних заглушують море (М. Коцюбинський); Франко, як відомо, знав багато чужих мов (В. Самійленко); Узнав Данилко про городи руські. І про чужинські городи оповідав Мирослав (А. Хижняк); Звичайно, і Петрусь і Неллі не звуться вже так, як їхні батьки. Вони давно позмінювали свої прізвища, що різали смак своїм чужинницьким походженням (Мирослав Ірчан); Хотів би я всі мови знати,.. Щоб не вставляти, як перлини, У перстень рим чужинні звуки, А слово в слово перелити (Д. Павличко); Щодня короля одвідували чужоземські посланці (І. Нечуй-Левицький); В училищі тому опріч науки, належної до правництва, учено теж чужосторонніх мов (Олена Пчілка); Маркграф, забувши й про жону свою чужинецьку, мотався від замку до замку, жадібно перелічував посаг (П. Загребельний). — Пор. іншомо́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужоземний — див. чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужоземний — ЧУЖОЗЕ́МНИЙ і розм. ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ, а, е. Стос. до чужої землі; належний їй; іноземний, закордонний. Протягом багатьох віків український народ самовіддано боровся проти соціального й національного гноблення, проти чужоземних поневолювачів... Словник української мови у 20 томах
  3. чужоземний — чужозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чужоземний — -а, -е. Те саме, що іноземний. || Прибулий з чужої держави, країни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужоземний — Чужозе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чужоземний — ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, а, е. Те саме, що інозе́мний. Протягом багатьох віків український народ самовіддано боровся проти соціального й національного гноблення, проти чужоземних поневолювачів, за своє возз’єднання (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  7. чужоземний — Чужоземний, -а, -е Иноземный. Драг. 97. Г. Барв. 489. І розм'ягчив серця народам чужоземним. К. Псал. 247. Словник української мови Грінченка