1. Словник української мови у 20 томах

чужоземний

ЧУЖОЗЕ́МНИЙ і розм. ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ, а, е.

Стос. до чужої землі; належний їй; іноземний, закордонний.

Протягом багатьох віків український народ самовіддано боровся проти соціального й національного гноблення, проти чужоземних поневолювачів, за своє возз'єднання (з наук.-попул. літ.);

Засушені квіти, без кольору і запаху, майстерні віяльця з слонової кості і пер чужоземних птахів .. – все те висіло на стінах, як свідки і співучасники далеких забав і ночей (Ірина Вільде);

Я послав їй... чужоземських квіток (Сл. Б. Грінченка);

// Належний чужоземцю.

Володька відчув теплоту в словах незнайомого громадянина, що говорить з таким виразним чужоземним акцентом (Ю. Яновський);

// Прибулий із чужої держави, країни.

– Уяви, що довелося б тобі, .. як пані гетьмановій, вітати чужоземних послів. Ти б не знала, .. як частувати їх, як відповідати (З. Тулуб);

Серед інших об'єктів сатири журналу “Харьковский Демокрит” значне місце займали пихаті й самонадіяні, хоч часто і бездарні, чужоземні гувернери (з наук. літ.);

Після коротких промов король почав знайомити молоду королеву з магнатами та чужоземськими посланцями (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужоземний — див. чужий Словник синонімів Вусика
  2. чужоземний — чужозе́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чужоземний — -а, -е. Те саме, що іноземний. || Прибулий з чужої держави, країни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чужоземний — ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І. Словник синонімів української мови
  5. чужоземний — Чужозе́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чужоземний — ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, а, е. Те саме, що інозе́мний. Протягом багатьох віків український народ самовіддано боровся проти соціального й національного гноблення, проти чужоземних поневолювачів, за своє возз’єднання (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  7. чужоземний — Чужоземний, -а, -е Иноземный. Драг. 97. Г. Барв. 489. І розм'ягчив серця народам чужоземним. К. Псал. 247. Словник української мови Грінченка