чхати

БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм., НАПЛЮВА́ТИ підсил. розм.; НІЧО́ГО розм. (не заважає, не має значення). Байдуже, хто говорить (М. Коцюбинський); — Не холодно, Блаженко? — питається старший лейтенант. — Байдужки (О. Гончар); — А хіба тобі не однаково, в якій бригаді працювати? — дивується Петро Іванович (М. Ю. Тарновський); Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати (І. Нечуй-Левицький); Настрій у мене був піднесений, хоч сани і не чекали мене біля двору. Дарма, якось доберусь (О. Гуреїв); — Та звідки ви взяли? — Гудзій розвів руками. — Неважно (А. Головко); — Хоч, може, і не буду більше членствувати, та сількісь: Веселий Кут у дві тисячі десятин хоч кого заспокоїть навіки (Панас Мирний); — Треба знати, з ким ведешся. Ви думали, чим мені сподобалися? Що професор? Начхати! (П. Загребельний); — Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час — тоді що! Наплювать (Г. Хоткевич); Йому нічого, а Маланці горе велике (М. Коцюбинський).

ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ЧХА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ГОРДИ́ТИ ким, чим, діал., НЕГУВА́ТИ діал., ПОНЕВАЖА́ТИ рідко. — Док.: знева́жити, згордува́ти, пого́рдити, погорди́тися, відцура́тися, погре́бувати, погре́бати, наплюва́ти, начха́ти, згорди́ти. Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом (А. Головко); Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх (І. Нечуй-Левицький); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний — Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (В. Самійленко); — Коли вирушали на шляхту, не гордували і не гребували черню своєю... (Н. Рибак); Квасюк.. оженився з нею через гроші. Ті гроші він давно забрав собі до рук, ..а жінкою почав поштурхувати (Б. Грінченко); — Я не свідків виглядаю, плювати мені на них, а на місяць дивлюся, чи не зійшов (М. Стельмах); — Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Н. Рибак); — Все гордить ним (народом), що мало би перед ним коритися! (І. Франко); За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. блюзни́ти, 1. не́хтувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чхати — Пчихати, пчихкати Словник синонімів Вусика
  2. чхати — ЧХА́ТИ, чха́ю, чха́єш, недок. 1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табака [тютюну] (М. Словник української мови у 20 томах
  3. чхати — чха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чхати — чхаю, чхаєш, недок. 1》 Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). || розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чхати — Чха́ти, чха́ю, чха́єш; чхай, чха́ймо, чха́йте; чхав, чха́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чхати — ЧХА́ТИ, чха́ю, чха́єш, недок. 1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. чхати — Чхати, чхаю, -єш гл. 1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати. Котл. Ен. V. 34. 2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували. Ном. № 1828. 3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него. Словник української мови Грінченка