1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чхати

чха́ти

чхаю, чхаєш, недок.

1》 Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки).

|| розм. Видавати різкі переривчасті звуки, схожі на чхання (про роботу двигунів, механізмів тощо).

2》 на кого – що і без додатка, перен., вульг. Не визнавати кого-, що-небудь, лишати поза увагою кого-, що-небудь, висловлювати байдужість, зневагу до когось, чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чхати — Пчихати, пчихкати Словник синонімів Вусика
  2. чхати — ЧХА́ТИ, чха́ю, чха́єш, недок. 1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табака [тютюну] (М. Словник української мови у 20 томах
  3. чхати — чха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чхати — БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. чхати — Чха́ти, чха́ю, чха́єш; чхай, чха́ймо, чха́йте; чхав, чха́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чхати — ЧХА́ТИ, чха́ю, чха́єш, недок. 1. Мимоволі судорожно видихати повітря носом і ротом, видаючи різкі звуки, шум (при подразненні носоглотки). [Кукса:] Чи не хочете понюхать свіженької? (Підносе тавлинку). [Дранко:] Добре! Вже я чхаю і без табаки (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. чхати — Чхати, чхаю, -єш гл. 1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати. Котл. Ен. V. 34. 2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували. Ном. № 1828. 3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него. Словник української мови Грінченка