чіпати

СТОСУВА́ТИСЯ кого, чого, до кого-чого (мати відношення до кого-, чого-небудь, бути пов'язаним з кимсь, чимсь), ТОРКА́ТИСЯ кого, чого, ОБХО́ДИТИ кого, ЧІПА́ТИ кого, ПРИКЛАДА́ТИСЯ до кого-чого. Богдан стояв осторонь і робив вигляд, ніби його зовсім не стосується вся гра (Ю. Яновський); — Телеграма! Виключної ваги!.. І оскільки зміст її якнайближче торкається питання нашої повістки денної, я не можу не оголосити її зборам (А. Головко); — Най тепер тебе ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою (Лесь Мартович); — А новина й тебе одним краєм чіпає (М. Стельмах); "Козак" у піснях XVI-XVII ст. — слово досить часте і вживається не тільки в значенні військовому, а прикладається взагалі до молодого відважного хлопця (з журналу).

ТОРКА́ТИ кого, що (злегка натискувати на когось, щось), ТОРКА́ТИСЯ кого, чого, ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ДОТОРКА́ТИ рідко, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ЧІПА́ТИ, ЗАЧІПА́ТИ, ЛА́ПАТИ, ЛА́ПАТИСЯ за кого-що, розм., ДОТИКА́ТИСЯ до кого-чого, кого, чого, діал., ДОТИКА́ТИ кого, діал., ДОТУЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, кого, чого, діал. — Док.: торкну́ти, торкну́тися, доторкну́тися, доторкну́ти, приторкну́тися, зачепи́ти, лапну́ти, лапну́тися, діткну́тися, доткну́тися розм. діткну́ти, доткну́ти розм. дотули́тися. Гафійка ніжно торкає Маркову бороду (Ю. Яновський); Чуючи приплив веселої сили, нарочито звішеними ногами торкався шини і спиць заднього колеса, відбиваючи на них рисковані такти (М. Стельмах); В той час, як його уста вже доторкаються її уст, вона підбиває його ногою, він падає (Леся Українка); Дівчина відчула, що до її руки ледве чутно доторкуються його губи (Ю. Шовкопляс); Люди, зітхаючи, обіймали свого Івана, тиснучи йому руки, або просто приторкалися до його одежі чи сивої, з прозеленню бороди (М. Стельмах); "Таке життя, такий закон", — подумав Дорош, любовно розглядаючи майстерно зроблене гніздечко, але не приторкуючись до нього руками, щоб пташка не змандрувала геть (Григорій Тютюнник); Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б'ють по лиці (І. Франко); Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Ю. Яновський); Володько соромливо зирка на хазяїв, хтів щось сказати і не смів. Тільки лапав рукою те місце, де мав вирости вус (М. Коцюбинський); Гості ходили, пальцями дотикалися до прикрас, в захопленні головами хитали (А. Хижняк); Ступає юнак легенько, начеб і не дотуляється до землі (Я. Гримайло); Пробувала (Олена) кілька раз дотулитися клямки (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чіпати — (чим) зачіпати, черкати, торкатися, доторкатися; (з ч. не) не займати, не торкати, не рухати; (кого) турбувати; (глибоко) хвилювати, зворушувати, цікавити; (дівчат) загравати з ким; (тему) П. г. заторкувати. Словник синонімів Караванського
  2. чіпати — ЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, чим і без дод. 1. Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось. Мафтей навіть перелякався. Оглядаючися, соромлячися, сів коло дочки і спішно пестив, гладячи чорною рукою по голівці. Словник української мови у 20 томах
  3. чіпати — чіпа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чіпати — Чіпається, як п’яний плота. Коли безпричинно чіпляються до людей. Вчепився, як реп’ях кожуха. Чіпається, як реп’ях кожуха. Коли хтось дуже надоїдає і від нього тяжко відчепитися. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. чіпати — -аю, -аєш, недок., перех., чим і без додатка. 1》 Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось. 2》 перев. із запереч. не. Брати в руки, переміщати, рухати що-небудь; брати для використання. || перен. Пускати в обіг, витрачати. 3》 перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чіпати — Чіпа́ти, -па́ю, -па́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чіпати — ЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., чим. і без додатка. 1. Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось. Мафтей навіть перелякався. Огля-даючися, соромлячися, сів коло дочки і спішно пестив, гладячи чорною рукою по голівці. Словник української мови в 11 томах
  8. чіпати — Чіпа́ти, -па́ю, -єш гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти. Ном. № 3289. Словник української мови Грінченка