чіпати
ЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., чим. і без додатка.
1. Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось.
Мафтей навіть перелякався. Огля-даючися, соромлячися, сів коло дочки і спішно пестив, гладячи чорною рукою по голівці. І зашкарубла, потріскана рука чіпала ніжне волосся, шелестіла, як по шовку (Хотк., II, 1966, 93);
Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями [гілками] за руки, за одіж, б’ють по лиці (Фр., IV, 1950, 473).
2. перев. із запереч. н е. Брати в руки, переміщати, рухати що-небудь; брати для використання.
Гвинтівки лежали в нових заводських ящиках. Вкладені були так дбайливо і були так добре змащені щедрим, ще заводським мастилом, що, відкривши ящик, не хотілося їх і чіпати-хотілося так, не чіпаючи, знову закрити їх в ящику і відправити на вічний схов (Гончар, Людина.., 1960, 76);
Храпов зліз з коня, розім’яв ноги. — Розійтись. Готових страв не чіпати, вони можуть бути отруєні (Тют., Вир, 1964, 351);
// перен. Пускати в обіг, витрачати.
Вчора я отримала гроші, але ще їх не чіпала, а сховала в ящик (Л. Укр., V, 1956, 124).
3. перев. із запереч, н е, перен. Порушувати чий-небудь спокій, сон; турбувати.
— Бабо, вставайте. Чуєте, вставайте! — хтось міцно трясе її за плечі, болісно вишарпує з солодкої темені. Краще б не чіпали її. Саме так добре підійшло і відійшло від неї усе життя… (Стельмах, І, 1962, 293);
// Хвилювати, зворушувати, зацікавлювати кого-небудь.
Її тепер не чіпали ні ті квіточки, з яких вона виплела собі такий хороший віночок, ні ті іграшки, які надавала їй Христя (Мирний, І, 1954, 268);
— Ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи (Коцюб., І, 1955, 260);
Щиро напружившись, [Євген Вікторович] ніяк не міг добрати, чого ж це все так чіпає Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 261);
// Забирати кого-небудь тимчасово з постійного місця роботи, перебування, навчання на інше місце.
Поки Степан учився в чотирикласній, батько його не чіпав, а коли закінчив школу, почав брати з собою на заробітки (Голов., Тополя.., 1965, 52);
// Зав’язувати розмову, запитувати.
Я бачу, що Вольф чимсь дуже схвильований, але чіпати його не наважуюсь (Кол., На фронті.., 1959, 121);
Воєнком з’явився, коли засідання вже почалось. Мовчки сів біля Вутаньки, похмурий, чимось знервований. Вутанька не стала його чіпати (Гончар, II, 1959, 186);
// Кривдити, ображати кого-небудь, чіплятися до когось.
[Печариця:] Де тепер та правда? відкіля її добудеш? Хіба у твого батька? [Грицько:] Я вас просив, Лука Семеновичу, мого батька не чіпати; я ж вашого не чіпаю? (Мирний, V, 1955, 154);
— Не чіпай, чоловіче, мене, не тривож мою душу,— рішуче попередив Мар’ян. — Бо й горобець має серце! (Стельмах, І, 1962, 180);
// Нападати на кого-небудь, бити когось.
Мічурін ухопився за гвинтівку й намагався вирвати її в козака.— Громадяни, не чіпайте його! Він божевільний. Він несамостійний, громадяни, змилуйтесь! — благав Терентій.— Хлопці, плюньте на нього! Стій, не бий! (Довж., І, 1958, 450);
Тимко спокійно виступив наперед, одірвав Прокопові руки од густих кіс коханої, сказав, посіпуючи губами: — Не чіпайте дівчини (Тют., Вир, 1964, 97);
Чи, може, гітлерівці справді надіються, що полк Самієва їх пропустить, не чіпаючи? (Гончар, III, 1959, 449);
// Заговорювати до кого-небудь, жартувати залицяючись.
Відколи овдовіла Катря, зразу й став чіпати її Юхим. Ніколи не пропустить (Головко, II, 1957, 191).
4. перен. Звертати увагу, спрямовувати розмову і т. ін. на що-небудь.
Деяких тем я, правда, боялась чіпати грунтовно, вважаючи на свій "невменяемий" стан (Л. Укр., V, 1956, 240);
Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Хотк., II, 1966, 162);
— Не чіпайте самих болючих ран села, бо ви не лікарі — в сірих очах Мірошниченка недобре темніють голубі краплини моря… (Стельмах, II, 1962, 141).
5. перен. Стосуватися кого-, чого-небудь.
Коли се діло чіпає укупі з попами і мужиків-емігрантів, то чому вони не звернуть уваги на саме емігрантське питання, лишивши в спокої попів, єзуїтів і т. і. (Л. Укр., V, 1956, 87);
— А новина й тебе одним краєм чіпає (Стельмах, II, 1962, 350).
Значення в інших словниках
- чіпати — (чим) зачіпати, черкати, торкатися, доторкатися; (з ч. не) не займати, не торкати, не рухати; (кого) турбувати; (глибоко) хвилювати, зворушувати, цікавити; (дівчат) загравати з ким; (тему) П. г. заторкувати. Словник синонімів Караванського
- чіпати — ЧІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, чим і без дод. 1. Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось. Мафтей навіть перелякався. Оглядаючися, соромлячися, сів коло дочки і спішно пестив, гладячи чорною рукою по голівці. Словник української мови у 20 томах
- чіпати — чіпа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чіпати — Чіпається, як п’яний плота. Коли безпричинно чіпляються до людей. Вчепився, як реп’ях кожуха. Чіпається, як реп’ях кожуха. Коли хтось дуже надоїдає і від нього тяжко відчепитися. Приповідки або українсько-народня філософія
- чіпати — -аю, -аєш, недок., перех., чим і без додатка. 1》 Торкатися, доторкатися до кого-, чого-небудь; зачіпати за щось. 2》 перев. із запереч. не. Брати в руки, переміщати, рухати що-небудь; брати для використання. || перен. Пускати в обіг, витрачати. 3》 перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чіпати — СТОСУВА́ТИСЯ кого, чого, до кого-чого (мати відношення до кого-, чого-небудь, бути пов'язаним з кимсь, чимсь), ТОРКА́ТИСЯ кого, чого, ОБХО́ДИТИ кого, ЧІПА́ТИ кого, ПРИКЛАДА́ТИСЯ до кого-чого. Словник синонімів української мови
- чіпати — Чіпа́ти, -па́ю, -па́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чіпати — Чіпа́ти, -па́ю, -єш гл. Трогать. Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти. Ном. № 3289. Словник української мови Грінченка