1. Словник синонімів української мови

шляховий

ДОРО́ЖНІЙ (пов'язаний з дорогою, призначений для дороги, подорожі), ПОДОРО́ЖНІЙ, ШЛЯХОВИ́Й рідше. Що два, то не один. І в пригоді якій, в випадку дорожнім — мало що може трапитися в дорозі — завше є на що опертися (Г. Хоткевич); Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу (О. Гончар); Подорожніх видатків половину беру на себе (Леся Українка); Раїса, в сіренькому подорожньому одінні, ..була бадьорна (Олена Пчілка).

ШЛЯХОВИ́Й (стосовний будівництва та обслуговування, охорони шляхів, доріг), ДОРО́ЖНІЙ. Жив він на краю лісу при трасі, біля шляхової дільниці (І. Ле); Тарантас спустився в долину і наблизився до самотньої хатинки.. Це був дорожній прикордонний козацький пікет (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляховий — ШЛЯХОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до шлях 1. – Не можу... хрест важкий... не маю сили... – Нещасний простогнав і ліг лицем у порох шляховий (Леся Українка); На привалах деякі [солдати] валились прямо в грязь, деякі спинялись коло шляхових верб... Словник української мови у 20 томах
  2. шляховий — шляхови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шляховий — -а, -е. Прикм. до шлях 1). || Пов'язаний з будівництвом та обслуговуванням шляхів. || Признач. для шляху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шляховий — ШЛЯХОВИ́Й, а, е. Прикм. до шлях 1. — Не можу… хрест важкий… не маю сили…— Нещасний простогнав і ліг лицем у порох шляховий (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. шляховий — Шляховий, -а, -е Дорожный. Мнж. 152. Грин. II. 37. Словник української мови Грінченка