шляховий

ШЛЯХОВИ́Й, а, е. Прикм. до шлях 1.

— Не можу… хрест важкий… не маю сили…— Нещасний простогнав і ліг лицем у порох шляховий (Л. Укр., І, 1951, 444);

На привалах деякі [солдати] валились прямо в грязь, деякі спинялись коло шляхових верб, упершись головою в стовбур (Вас., Вибр., 1944, 158);

Служби Державної автомобільної інспекції, громадські організації багато зробили для зменшення аварійності на транспорті, скорочення кількості шляхових пригод (Роб. газ., 1.ХІ 1974, 4);

// Пов’язаний з будівництвом та обслуговуванням шляхів.

У кожному колгоспі [Бершадського району] створили шляхові бригади. На їх озброєнні грейдери, бульдозери, самоскиди та інша техніка (Рад. Укр., 26.1 1972, 2);

// Признач. для шляху.

Пензенські конструктори завершують розробку ще двох моделей шляхового і перегоново-туристського велосипедів, які обладнуються багатоступінчастими перемикачами швидкостей (Літ. Укр., 29.XI 1974, 4).