штик

БАГНЕ́Т, ШТИК рідше. Чумаченко багнетом розрізав халяву (Григорій Тютюнник); Під вікнами і в дверях камери, поблискуючи штиками, виринули сірі шинелі (С. Васильченко).

ЛОПА́ТА (знаряддя для копання землі), ГРАБА́РКА (велика лопата), ЗА́СТУП, КОПА́ЧКА, КОПА́Ч, КОПАНИ́ЦЯ, РИСКА́ЛЬ діал., ШТИК заст. Панас сопів, викидаючи з ями землю, він грався лопатою, як інший вилкою (Ю. Яновський); І взявся (батько) за роботу.. З розмаху заганяв обома руками грабарку в купу вугілля на тендері, ..обертався з нею до печі і з розгону жбурляв у вогненну пащу (Д. Бедзик); Коло хати поралася Федора, копаючи заступом грядку (І. Цюпа); На піддослідну ділянку.. прийшли інститутські дівчата з копачками (І. Волошин); Він узяв копач і вивернув із землі буряка (О. Донченко); Сотні колгоспників з копаницями, сокирами виходили щодня на болота (з журналу); Раз весною взяв дід рискаль та й мотику, скопав у городці грядку велику (І. Франко); Навколо стояли колеса, плуги, драбини, борони, а поміж тим штики, коси, сокири непевно миготіли блиском роз'яреного вогню (Н. Кобринська).

ПІХОТИ́НЕЦЬ, БАГНЕ́Т розм., ШТИК розм. (при вказівці на кількість). Палали машини, піхотинці перебігали по полю, ховаючись за танками (Л. Первомайський); — Ми й те загубили, що мали. Чотириста багнетів! (А. Головко); — Я не пам'ятаю, щоб у нашому "хазяйстві" було коли-небудь більше активних штиків, ..ніж зараз (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Штик — Багнет Неправильно-правильно
  2. штик — Багнет Словник чужослів Павло Штепа
  3. штик — ШТИК¹, а́, ч. 1. Те саме, що багне́т 1. – Дивлюсь, стриба він із дуба. У руках рушниця із штиком – виходить, солдат. Я до нього, а він штиком – прямо ніяк мені підступиться (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. штик — штик 1 іменник чоловічого роду багнет штик 2 іменник чоловічого роду лопата штик 3 іменник чоловічого роду морський вузол Орфографічний словник української мови
  5. штик — штик (шти́х): ◊ на перший шти́к (шти́х) у першу чергу; на початок; відразу (ст): То ми то зробили на перший штик, а потім вже все доробимо, а щось переробимо і буде дуже аліґа́нцько (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. штик — I -а, ч. 1》 Те саме, що багнет 1). || перен. Зброя, армія взагалі. У штики! — команда йти на зближення з ворогом, взявши рушниці навпереваги, для рукопашного бою. 2》 перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). II -а, ч. 1》 заст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. штик — бра́ти / взя́ти в штики́ кого, що. Гостро, різко, неприязно реагувати на дії когось, чинити опір комусь, чомусь. Все аморальне він в штики Бере в промовах, а на ділі Він діє зовсім навпаки (С. Воскрекасенко). у штики́, зі сл. Фразеологічний словник української мови
  8. штик — ШТИК¹, а́, ч. 1. Те саме, що багне́т 1. — Дивлюсь, стриба він із дуба. У руках рушниця із штиком — виходить, солдат. Я до нього, а він штиком — прямо ніяк мені підступиться (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  9. штик — Штик, -ка м. Штыкъ. Од штика спину смика. Ном. № 976. Словник української мови Грінченка