1. Словник синонімів української мови

щабель

ПЕРЕКЛА́ДИНА (горизонтально підвішена, закріплена дошка, жердина тощо), ПОПЕРЕ́ЧКА, ПОПЕРЕ́ЧИНА, ПЕРЕКЛА́ДКА, ПОПЕРЕ́ЧНИК рідше, ПЕРЕ́ЧКА рідше; БА́НТИНА, БА́НТА (перев. між кроквами); ОБНІ́ЖОК (стола, стільця); ПЕРЕХРЕСТЯ, ПЕРЕБО́ЇНА діал. (у хресті). Серед його (куреня) стояли дві чорні задимлені сохи з розсішками з бантиною зверху. На цій перекладині висіли казани (І. Нечуй-Левицький); Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (М. Стельмах); Зверху, впоперек верхньої діжки без дна, було приладнано поперечину з перекинутим через неї мотузком (З. Тулуб); Василь.. мазнув крейдою пальці і раптом опинився на турніку. Ще мить, і він сковзнув головою вниз, лише ногами тримаючись за перекладку (О. Донченко); Перечка у стільці (Словник Б. Грінченка); Оголені крокви, сухі бантини бралися вогнем, аж іскри сипались (Л. Юхвід); Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні (Словник Б. Грінченка). — Пор. жерди́на, ти́чка, 1. щабе́ль.

СХІ́ДЕЦЬ (горизонтальний виступ, перекладина на сходах, східцях), СХО́ДИНА, СХО́ДИНКА, ПРИ́СТУПКА розм., ПРИ́СТУПЕЦЬ розм., СТУ́ПІНЬ рідше, ЩАБЕ́ЛЬ заст. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук (М. Стельмах); Ледве ступив на першу сходинку, як вона обвалилась, і я впав (О. Донченко); Печера тьмяна під навислим камінням. В ній джерела журкотливі і приступки в скелях природні (М. Зеров); Нікому нічого не сказавши, Тетяна важко зійшла по східцях, хитнулась на останній приступці.. і пішла далі (А. Шиян); Коло цього будинку можна відпочити, еге, можна посидіти на приступцях (І. Микитенко); Сходить (Іфігенія) знов додолу і сідає на найнижчому щаблі сходів (Леся Українка). — Пор. 1. підні́жка, II. схо́ди.

ЩАБЕ́ЛЬ (поперечний брусок, планка в драбині, шведській стінці), ЩАБЛИ́НА. Бодор переступив на драбину й пішов униз, ступаючи з щабля на щабель (М. Томчаній); Ніна.. підійшла до шведської стінки, повисла на високому щаблі (В. Собко). — Пор. перекла́дина.

ЩАБЕ́ЛЬ (стан, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь), СТУ́ПІНЬ, РІ́ВЕНЬ. Дельфіни, .. маючи великий, складної будови мозок, стоять на високому щаблі розвитку (з журналу); Ступінь організованості; Рівень свідомості.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щабель — Бля. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок у драбині. Обидві подруги, обережно ступаючи на щаблі старої драбини, приставленої до краю колодязя, спустилися на саме дно ями (М.Старицький); Варивода тисне руку товаришам і стає на щаблі вузенького трапа (М. Літературне слововживання
  2. щабель — (у драбині) перечка, щаблина; (на сходах) Р. східець, сходинка, приступка, приступець; П. етап, стадія, (розвитку) рівень; (влади) сов. ешелон. Словник синонімів Караванського
  3. щабель — I східець, щабельок, щаблина, щаблинка II див. перекладина Словник синонімів Вусика
  4. щабель — [шчабел'] -бл'а, ор. -блем, м. (на) -бл'і Орфоепічний словник української мови
  5. щабель — Див. ступінь. Словник-довідник музичних термінів
  6. щабель — рос. ступенька 1. Сходинка, поперечка (перетинка) драбини. 2. Переносно — один з етапів сходження до чогось, до досягнення певної мети, реалізації планів; ступінь піднесення до чогось. Eкономічна енциклопедія
  7. щабель — ЩАБЕ́ЛЬ, бля́, ч. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок, планка в драбині. – Якого ти нечистого полохаєш наших курей! – крикнув Лаврін, стоячи на щаблі (І. Словник української мови у 20 томах
  8. щабель — щабе́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  9. щабель — -бля, ч. 1》 Поперечний (горизонтальний) брусок, планка в драбині. || Поперечна планка в драбині воза. 2》 заст. Східець. 3》 перен. Етап, стадія розвитку, здійснення чого-небудь. || Становище, рівень, на якому перебуває, якого досягає хто-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. щабель — підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т. ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т. ін.) на (ще оди́н) ви́щий (нови́й) сту́пінь (щабе́ль) що. Поліпшувати, удосконалювати що-небудь порівняно з попереднім станом. Фразеологічний словник української мови
  11. щабель — Щабе́ль, -бля́, -бле́ві, -бле́м; щаблі́, -блі́в, по -бля́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. щабель — ЩАБЕ́ЛЬ, бля́, ч. 1. Поперечний (горизонтальний) брусок, планка в драбині. — Якого ти нечистого полохаєш наших курей! — крикнув Лаврін, стоячи-на щаблі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  13. щабель — Щабель, -бля м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився. Словник української мови Грінченка