1. Словник синонімів української мови

явний

БЕЗСУМНІ́ВНИЙ (який не потребує доказів у своїй істинності, не викликає сумнівів щодо себе), БЕЗУМО́ВНИЙ, ВИ́ДИ́МИЙ, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРЯМИ́Й, Я́ВНИЙ, Я́СНИ́Й (звичайно в складі присудка); САМООЧЕВИ́ДНИЙ книжн. (очевидний без додаткового розгляду, обґрунтування); ДОВЕ́ДЕНИЙ (який спирається на докази). Крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (С. Тудор); Безумовні досягнення; Носила Єлена й покладки, й солонину, й бринзу, але видимих наслідків ворожіння не давало (Г. Хоткевич); Юнаки з очевидною ерудицією.. виявлялися безпорадними і немічними, коли режисерська паличка переходила до їхніх рук (О. Довженко); Пряма користь; Інструктор по (з) праці спозирає збоку на хлопця з явним задоволенням (О. Гончар); Для неї стало ясним, що то прийшли по її душу (М. Коцюбинський); Самоочевидна закономірність; Броник знову з тією самою істинно материнською терпеливістю пояснює Сташці, що прочитане — це доведені факти (І. Вільде). — Пор. безпере́чний, 1. безумо́вний.

ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Микитенко); Його бунтівницька агітація серед селян відкрита (І. Франко); Селяни з неприхованою цікавістю дивилися на чотирьох мандрівників (О. Донченко); Неприкрита туга; Силантій боліє за завод, і цей біль одвертий, незамаскований вплинув на Корольова (А. Шиян); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (О. Довженко); Дмитро.. з ледь помітною усмішкою подивився на матір (М. Стельмах); Її.. очі замиготіли в тій хвилі нетаєною злобою (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. явний — (який на виду) неприхований, видимий, очевидний. Словник синонімів Полюги
  2. явний — Явний. Відкритий для ознайомлення, інформації. ● Явне засіданє - відкрите засідання. Засіданя Ради громадскої є явні, т. зн., що на засіданя можуть приходити і иныиі люди і прислухувати ся нарадам, але не сьміють до нарад мішати... Українська літературна мова на Буковині
  3. явний — (факт) очевидний, наочний, видимий, не потаємний, безсумнівний, о. як на шкірі списаний, (- помилку) безперечний, (ворог) неприхований, відвертий, відкритий, пр. ЯВНО, очевидно, вочевидь, на очах, перед очима, без сумніву і п. ф. від явний, ФР. публічно, привселюдно Словник синонімів Караванського
  4. явний — Видимий, відвертий, відкритий, зрозумілий, неприхований, очевидний Фразеологічні синоніми: очевидна суперечність; очевидне протиріччя; явна суперечність; явне протиріччя Словник синонімів Вусика
  5. явний — [йаўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. явний — Наочний, бачений, зримий, див. видимий Словник чужослів Павло Штепа
  7. явний — -а, -е. 1》 Який не приховується, не таємний; відкритий. 2》 Абсолютно очевидний, зрозумілий для всіх; безсумнівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. явний — Я́ВНИЙ, а, е. 1. Який не приховується, не таємний; відкритий. “Насуваються грізні дні. Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог” (Григорій Тютюнник); На цареві був важкий коштовний одяг... Словник української мови у 20 томах
  9. явний — я́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  10. явний — Я́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. явний — Я́ВНИЙ, а, е. 1. Який не приховується, не таємний; відкритий. «Насуваються грізні дні. Ми повинні бути пильними і рішучими. Хай не заховається від нашого ока ні явний, ні притаєний ворог» (Тют. Словник української мови в 11 томах
  12. явний — Я́вний, -а, -е Явный, извѣстный, очевидный. Явне зробилось ім'я його. Єв. Мр. VI. 14. Словник української мови Грінченка