ятрити

Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.: роз'ятри́ти, розра́нити, розвередити, розтрою́дити. Надто боляче ятрило йому коліна і лікті сіре каміння (М. Рудь); Щоб не роз'ятрювати ран під час руху, Скиба попросив прибинтувати йому руки до грудей (П. Загребельний); Той регіт гострим ножем упивався Христі в серце, вередив і без того нетерплячу болість руки (Панас Мирний); Обережно, щоб не розвередити свої чиряки,.. Іллюша злазить з печі і проходить із кухні в кімнату (Л. Первомайський); Троюдити рану.

ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.: роз'ятри́ти, розвереди́ти, розтрави́ти, розтрою́дити. Гірка образа ятрила її. Навіщо він так робить?.. Хіба вона прийшла сюди, щоб стати комусь лялькою й розвагою? (О. Гончар); Почуття самотності й туги за Батьківщиною знов охопило поета,.. його тугу роз'ятрювала жагуча відраза до муштри (З. Тулуб); Згадка розвередила неприємні спогади, які ще й досі викликали досаду (П. Панч); Не висихають її очі від сліз, журба та догана не сходить із душі, гнітить її серце, троюдить (Панас Мирний); — Та годі, мамо, — обзивалася невістка, — ви тільки мене й себе оцими словами розтравляєте (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ятрити — (сприяти запаленню рани) роз'ятрювати, (словами) вередити. Словник синонімів Полюги
  2. ятрити — (рану) троюдити, роз'ятрювати, розтроюджувати, розвереджувати, травму вати, подразнювати; (душу) розворушувати, перевертати; п! ДРАТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. ятрити — Вередити, гноїти, розвереджувати, розворушувати, роз'їдати, розражати, розтравлювати, розтроюджувати, роз'ятрювати, троюдити Фразеологічні синоніми: грати на болючій струні; колупатися пальцями в рані; наступати на болючу мозолю; наступати на мозолі... Словник синонімів Вусика
  4. ятрити — [йатриетие] -р'у, -риеш, -риемо, -риете; нак. -рие, -р'іт' і [йатритие] -р'у, -риш, -риемо, -риете; нак. -ри, -р'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. ятрити — ятрю, ятриш, недок. 1》 перех. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). 2》 перех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ятрити — Я́ТРИ́ТИ, я́трю́, я́три́ш, недок. 1. кого, що. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). Надто довго придивлявся він до Дніпра. Надто боляче ятрило йому коліна і лікті сіре каміння (М. Словник української мови у 20 томах
  7. ятрити — я́три́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  8. ятрити — я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т. ін.) / роз’я́три́ти (розтрою́дити, розворуши́ти і т. ін.) (незаго́йну (да́вню)) ра́ну (в се́рці (в душі́)) кого, чию, рідше кому. Фразеологічний словник української мови
  9. ятрити — Я́ТРИ́ТИ, я́трю́, я́три́ш, недок. 1. перех. Спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь (перев. в рані, хворому місці тощо). Надто довго придивлявся він до Дніпра. Словник української мови в 11 томах
  10. ятрити — Я́трити, я́трю, -риш гл. Растравлять (рану). Словник української мови Грінченка