беззубий

Значення в інших словниках

1. беззубий — беззу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
2. беззубий — -а, -е. 1》 Який не має всіх чи багатьох зубів. || Який не має всіх чи багатьох зубців. 2》 перен. Позбавлений різкості, гостроти, занадто м'який. Беззуба критика. || Який не може за себе постояти; слабовільний, не енергійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беззубий — БЕЗЗУ́БИЙ, а, е. 1. Який не має всіх або багатьох зубів. Вийшла бабище старая.., ряба, беззуба, коса (І. Котляревський); Знахарка дивилася їй вслід і невідомо чому посміхалася беззубим ротом (А. Шиян); Синій кит належить до беззубих китів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
4. беззубий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
5. беззубий — Беззу́бий, -ба, -бе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. беззубий — БЕЗЗУ́БИЙ, а, е. 1. Який не має всіх або багатьох зубів. Вийшла бабище старая.., ряба, беззуба, коса (Котл., І, 1952, 115); Знахарка дивилася їй вслід і невідомо чому посміхалася беззубим ротом (Шиян, Баланда, 1957, 187)... Словник української мови в 11 томах
7. беззубий — Беззубий, -а, -е Беззубый, не имѣющій зубовъ. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка