боязко
пр., несміливо, з острахом і пох. від БОЯЗКИЙ; (іти) страшно, лячно.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боязко — бо́язко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- боязко — Присл. до боязкий. || у знач. присудк. сл. Страшно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боязко — БО́ЯЗКО. Присл. до боязки́й. Мати боязко на його [нього] споглядала – гніву не вбачала, тільки думу (Марко Вовчок); Іван був червоний, кліпав очима й боязко поглядав на Соломію (М. Словник української мови у 20 томах
- боязко — СТРА́ШНО присудк. сл. — кому і без додатка (про почуття страху, тривоги, яке хтось відчуває), ЛЯ́ЧНО, БО́ЯЗКО, БО́ЯЗНО, МО́ТОРОШНО, ЖА́ХНО. Петрик жив з мамою край села під самісіньким лісом, і йому було страшно вечорами (В. Словник синонімів української мови
- боязко — Бо́язко і бо́язно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- боязко — БО́ЯЗКО. Присл. до боязки́й. Мати боязко на його [батька] споглядала — гніву не вбачала, тільки думу (Вовчок, І, 1955, 224); Іван був червоний, кліпав очима й боязко поглядав на Соломію (Коцюб. Словник української мови в 11 томах