варвар
І БАРБАР дикун, бузувір, гун, вандал, канібал, нелюд; П. неук.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варвар — ва́рвар іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- варвар — див. вандал Словник чужослів Павло Штепа
- варвар — ВА́РВАР див. ва́рвари. Словник української мови у 20 томах
- варвар — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- варвар — Спершу нейтральна назва чужинця, з часом набрала негативного звучання — представник ін., нижчої від грец., цивілізації. Універсальний словник-енциклопедія
- варвар — ВА́РВАР (некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей); ДИКУ́Н, ТРОГЛОДИ́Т книжн., ВАНДА́Л (той, хто знищує, руйнує культурні цінності). Словник синонімів української мови
- варвар — Ба́рбар і ва́рвар, -ра; -ри, -рів ва́рвар, -ра; -вари, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- варвар — ВА́РВАР див. варвари. Словник української мови в 11 томах
- варвар — Варвар, -ра м. Варваръ. Левиц. Пов. 316. Словник української мови Грінченка