вбачати

Значення в інших словниках

1. вбачати — вбача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вбачати — ВБАЧАТИ (УБАЧАТИ) Вважати кого-, що-небудь кимсь, чимсь. У значенні "сприймати зором, спостерігати" вживається зрідка. Літературне слововживання
3. вбачати — (убачати), -аю, -аєш, недок., вбачити (убачити), -чу, -чиш, док. 1》 перех. і неперех.Сприймати зором, бачити. 2》 перех., в кому, в чому. Вважати кого-, що-небудь кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вбачати — ВБАЧА́ТИ (УБАЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБА́ЧИТИ (УБА́ЧИТИ), чу, чиш, док. 1. кого, що і без прям. дод., розм. Сприймати зором, бачити. Вбачаю – марніє та й марніє Парася моя (Марко Вовчок); І вбачаю раннім часом Луг, і поле, й сіножать (А. Словник української мови у 20 томах
5. вбачати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ рідко, ПРИЙМА́ТИ (за кого-що), МА́ТИ розм., ПОЧИ́ТУВАТИ заст., ПОЧИТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
6. вбачати — ВБАЧА́ТИ (УБАЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВБА́ЧИТИ (УБА́ЧИТИ), чу, чиш, док. 1. перех. і неперех. Сприймати зором, бачити. Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя (Вовчок, І, 1955, 282); І вбачаю раннім часом Луг і поле й сіножать (Мал. Словник української мови в 11 томах