величезний

Грандіозний, велетенський, гігантський, колосальний, <�пре>здоровенний; (крок) титанічний; (розмір) фантастичний; величенний, велетенний, великий як світ, жм. збіса великий, великий-превеликий, превеличезний; п! БЕЗМЕЖНИЙ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

величезний — величе́зний прикметник Орфографічний словник української мови
величезний — [веилиечезнией] м. (на) -зному/ -з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
величезний — -а, -е. 1》 Надзвичайно великий за розмірами. || Дуже великий за кількістю, чисельністю. || Безмежний, безкрайній. || Дуже великий за розмірами порівняно з іншими подібними предметами. 2》 Надзвичайно великий за інтенсивністю, проявом чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
величезний — ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Надзвичайно великий розмірами. Посеред площі величезна будова (Леся Українка); Внизу, під широко розкинутим гіллям величезного дуба, – глибока арка брами (І. Кочерга); // Дуже великий за кількістю, чисельністю. Словник української мови у 20 томах
величезний — див. Великий Словник синонімів Вусика
величезний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
величезний — Величе́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
величезний — ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ, а, е. 1. Надзвичайно великий розмірами. Посеред площі величезна будова (Л. Укр., II, 1951, 242); Внизу, під широко розкинутим гіллям величезного дуба — глибока арка брами (Коч., III, 1956, 28); // Дуже великий за кількістю, чисельністю. Словник української мови в 11 томах