вереск

Верещання, виск, вищання, писк; (поросячий) кувікання; П. ґвалт, крик.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вереск — ве́реск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вереск — -у, ч. 1》 Пронизливий, різкий крик, виск. 2》 Високий, пронизливий, неприємний звук (від тертя металевих, дерев'яних та інших предметів). || Про дуже голосний, різкий звук мисливського рогу, сирени і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вереск — ВЕ́РЕСК, у, ч. 1. Пронизливий, різкий крик, виск. Жіночий вереск роздирав вуха (М. Коцюбинський); Дітлахи-пастушки з вереском і свистом вибігали навперейми машині (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. вереск — див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
  5. вереск — КРИК (сильний різкий звук голосу), ПО́КРИК розм., ГУК розм., РЕ́ПЕТ розм., ЗІПА́ННЯ розм., ФУК діал.; СКРИК (раптовий, уривчастий); ГРИ́МАННЯ (погрозливий звук); ЛЕ́МЕНТ, ЛЕМЕНТУВА́ННЯ (перев. з плачем); ВИСК, ВЕ́РЕСК, ВЕРЕСКОТНЯ́ розм., ВЕРЕЩА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вереск — Ве́реск, -ку, -кові, у -ку; -рески, -ків (крик) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вереск — ВЕ́РЕСК, у, чол. 1. Пронизливий, різкий крик, виск. Жіночий вереск роздирав вуха (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); Дітлахи-пастушки з вереском і свистом вибігали навперейми машині (Юрій Смолич, I, 1958, 52)... Словник української мови в 11 томах
  8. вереск — Вереск, -ку м. Визгъ, крикъ. Левч. 62. Вереск у хаті. Фр. Пр. 146. Словник української мови Грінченка