витати

КН. жити, перебувати; (у хмарах) УР. літати, ширяти, носитися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витати — вита́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. витати — -аю, -аєш, недок., книжн. 1》 заст. Перебувати, бути присутнім, жити де-небудь. 2》 Літати, ширяти в повітрі. 3》 Бути відчутним, незримо присутнім де-небудь. Витати думкою. Витати в емпіреях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витати — ВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., книжн. 1. Літати, ширяти в повітрі. Орел за хмарами витав, Неначе вперше так літав (П. Грабовський); На деревах скачуть казкові папуги, граються мавпи, понад пишними квітами витають, ніби мініатюрні психеї... Словник української мови у 20 томах
  4. витати — витати (витаты) жити, проживати, гостювати Словник застарілих та маловживаних слів
  5. витати — вита́ти (літа́ти) в хма́рах (в небеса́х, в емпіре́ях). Сприймати дійсність нереально, наївно. А в кого ж було питати (поради)? У Катрі? Дожила до сивого волосся, а все ще у хмарах витає (І. Фразеологічний словник української мови
  6. витати — БУ́ТИ (про перебування когось де-небудь), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯ рідко, ВИТА́ТИ книжн., заст.; БУВА́ТИ (про тимчасове неодноразове перебування); ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу; тільки недок. — бувати час від часу); ПРОПАДА́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. витати — Вита́ти, -та́ю, -та́єш де (ширяти), але вітати кого з чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. витати — ВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., книжн. 1. заст. Перебувати, бути присутнім, жити де-небудь. Рано спати клала [мати дочку].. І всю ніченьку над нею витала, не спала. (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. витати — Витати, -таю, -єш гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4. Словник української мови Грінченка