виявляти

Виказувати, показувати; (себе) розкривати; (агента) ВИКРИВАТИ; (кому) висловлювати, розповідати; (дружбу) засвідчувати; (руди) ВІДНАХОДИТИ; ід. НЕ виявляти АКТИВНОСТИ, ф. не рипатися; п. ф.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

виявляти — виявля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
виявляти — -яю, -яєш, недок., виявити, -влю, -виш; мн. виявлять; док., перех. 1》 Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). || Виражати, передавати почуття, стан, наміри і т. ін. певними зовнішніми ознаками, проявами. Великий тлумачний словник сучасної мови
виявляти — ВИЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЯВИТИ, влю, виш; мн. ви́являть; док. 1. що. Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). Пани, виявляйте до рабів справедливість та рівність і знайте, що й для вас є на небі Господь! (Біблія. Пер. Словник української мови у 20 томах
виявляти — ВІДКРИВА́ТИ (шукаючи, знаходити), ВИЯВЛЯ́ТИ. — Док.: відкри́ти, ви́явити. Він мріє мандрувати.. Відкривати нові землі (Ю. Смолич); Терпляче блукала (медсестра) по всіх підрозділах, не виявляючи ніяких серйозних захворювань (О. Гончар). Словник синонімів української мови
виявляти — ВИЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЯВИТИ, влю, виш; мн. ви́являть; док., перех. 1. Показувати, робити явним, помітним (почуття, стан, наміри і т. ін.). — Навіть тоді, коли хлопці підіймали бучу, Галя виявляла охоту взяти найближчу участь у ній (Вас. Словник української мови в 11 томах
виявляти — Виявля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом. Ном. № 3559. Словник української мови Грінченка