1. Словник синонімів Караванського

віддяка

Винагорода, подяка, відплата, сил. помста, відомста, відомщення.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддяка — віддя́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віддяка — -и, ж. 1》 Винагорода за зроблену послугу і т. ін. 2》 рідко. Те саме, що відплата. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддяка — ВІДДЯ́КА, и, ж. 1. Винагорода за зроблену послугу, добру справу і т. ін. Свідомість гнобила його, що він так пізно оцінував офіри сестри, коли віддяка була вже неможливою (В. Підмогильний); За такий труд не треба віддяки (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. віддяка — див. винагорода; помста Словник синонімів Вусика
  5. віддяка — ВІДПЛА́ТА (дія, вчинок і т. ін. у відповідь на заподіяне комусь зло), ПО́МСТА, РОЗПЛА́ТА, РОЗРАХУ́НОК, ВІДДЯ́КА рідше, ПОРАХУ́НОК розм., ЗАПЛА́ТА розм., МСТА заст. уроч.; РЕВА́НШ (за поразку, невдачу, програш і т. ін. у чомусь). Словник синонімів української мови
  6. віддяка — Віддя́ка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. віддяка — ВІДДЯ́КА, и, ж. 1. Винагорода за зроблену послугу і т. ін. За такий труд не треба віддяки (Рибак, Зброя.., 1943, 89). 2. рідко. Те саме, що відпла́та. Словник української мови в 11 томах
  8. віддяка — Віддяка, -ки ж. Благодарность; отплата; возмездіе. ум. віддячка. Словник української мови Грінченка