відозва

Звернення, заклик, проклямація, апеляція, послання, ур. посланіє.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відозва — відо́зва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відозва — -и, ж. Звернення, заклик уряду, організації або окремої особи до широких мас населення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відозва — ВІДО́ЗВА, и, ж. Звернення, заклик. Учора я бачився з Ганною Тимофіївною і балакав з нею про відозву в справі заснування фонду І. К. Карпенка-Карого (Панас Мирний); А нині читаю відозву нашої Центральної Ради... місяць минув, а яка одміна! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. відозва — ЗА́КЛИК (висловлена у формі звертання ідея, політична вимога, завдання), ВІДО́ЗВА, ГА́СЛО, ЛО́ЗУНГ, ПО́КЛИК, КЛИЧ уроч., ПО́КРИК рідко. Козаки почали вже занепадати духом. Та ось до них у табір прийшла незнайома жінка — козачка. Словник синонімів української мови
  5. відозва — Відо́зва, -ви; -до́зви, відо́зв і відо́зов Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відозва — ВІДО́ЗВА, и, ж. Звернення, заклик уряду, організації або окремої особи до широких мас населення. Учора я бачився з Ганною Тимофіївкою і балакав з нею про відозву в справі заснування фонду І. Словник української мови в 11 томах