1. Словник синонімів Караванського

гарбати

(руками) загрібати; П. грабувати, брати, хапати, цупити, загарбувати, захоплювати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарбати — га́рбати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарбати — -аю, -аєш, розм. 1》 перех. Те саме, що загрібати. 2》 перех. і без додатка.Грабувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарбати — ГА́РБАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що. Те саме, що загріба́ти. Знову опустилась [дівчина] на траву й стала обома руками гарбати й кидати назад у фартушину польове добро [квіти] (Панас Мирний). 2. що і без прям. дод. Грабувати. Словник української мови у 20 томах
  4. гарбати — див. грабувати; красти Словник синонімів Вусика
  5. гарбати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док. Словник синонімів української мови
  6. гарбати — ГА́РБАТИ, аю, аєш, розм. 1. перех. Те саме, що загріба́ти. Знову опустилась [дівчина] на траву й стала обома руками гарбати й кидати назад у фартушину польове добро [квіти] (Мирний, II, 1954, 68); Орав тобі і сіяв, Аж згорбився в покорі... Словник української мови в 11 томах
  7. гарбати — Гарбати, -баю, -єш гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284. Словник української мови Грінченка