гаснути

Значення в інших словниках

1. гаснути — (переставати світитися, горіти) згасати, тухнути, затухати, (поступово) пригасати, притухати, (кінчаючись) догоряти. Словник синонімів Полюги
2. гаснути — га́снути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. гаснути — [гаснутие] -ну, -неиш; мин. гас, гасла і -нуў, -нула; нак. -сние, -с(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
4. гаснути — -не, недок. 1》 Переставати горіти, світити. 2》 перен. Втрачати сили, здоров'я; вмирати (про людину). 3》 перен. Втрачати силу вияву; зменшуватися, зникати (про почуття, мрії). || Тьмяніти (про барви). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гаснути — ГА́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. гас, ла, ло і га́снув, нула, ло; недок. 1. Переставати горіти, світити. Тліла іскра, Тліла, дожидала На розпутті широкому, Та й гаснути стала (Т. Шевченко); В оселі, мов сам по собі, гасне каганчик (М. Стельмах); * Образно. Словник української мови у 20 томах
6. гаснути — I згасати, погасати, потухати, пригасати, притухати, тухнути, угасати II див. зникати Словник синонімів Вусика
7. гаснути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
8. гаснути — Га́снути, -ну, -неш, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. гаснути — ГА́СНУТИ, не, недок. 1. Переставати горіти, світити. Тліла іскра. Тліла, дожидала На розпутті широкому, Та й гаснути стала (Шевч., І, 1951, 262); В оселі, мов сам по собі, гасне каганчик (Стельмах, Хліб.., 1959, 146); *Образно. Словник української мови в 11 томах
10. гаснути — I. Гаснути, -ну, -неш гл. Угасать, потухать. На вітрі свічка гасне. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236. Крізь верби сонечко сияє і тихо гасне.... День погас і все спочило. Шевч. 424. Гаснуть очі. Шевч. 224. Словник української мови Грінченка