доброзичливець

(чий) прихильник, симпатик, с. добрий геній чий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброзичливець — добрози́чли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. доброзичливець — -вця, ч. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доброзичливець — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. доброзичливець — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого-небудь. Білогруд в душі був мрійником і доброзичливцем (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах