доброзичливець
див. Добрий
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброзичливець — добрози́чли́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- доброзичливець — (чий) прихильник, симпатик, с. добрий геній чий. Словник синонімів Караванського
- доброзичливець — -вця, ч. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доброзичливець — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто бажає, зичить людям добра, співчутливо, прихильно ставиться до кого-небудь. Білогруд в душі був мрійником і доброзичливцем (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах